Блукаючі полюса

У нашої планети дві пари полюсів. Через географічні полюси проходить земна вісь, та сама, про яку «труться спиною ведмеді». Але оскільки Земля – це ще й величезний кульовий магніт, є і друга пара полюсів – магнітних. Магнітні та відповідні їм географічні полюси не збігаються. Наприклад, магнітний полюс Північної півкулі знаходиться в 1600 кілометрів від географічного. Згадаймо, що стрілка будь-якого компаса вказує саме на магнітний полюс, а не на реальний північ.

Магнітний полюс Північної півкулі відкрив в 1831 році відомий дослідник Арктики і Антарктики Джеймс Кларк Росс. Через деякий час вчені не без подиву відзначили, що магнітний полюс, на відміну від свого географічного побратима, постійно переміщається на 10-15 кілометрів на рік. Протягом майже півтора століть від початку спостережень цей темп залишався незмінним.
У середині 1960-х полюс-блукач віддалився від точки, де його виявив колись Росс (район півострова Бутія), на сотні кілометрів на північ! За попередніми підрахунками, територію Канади полюс повинен був покинути не раніше другої половини XXI століття.

Але потім сталося щось незрозуміле: полюс різко збільшив швидкість руху – до 50 кілометрів на рік – і опинився за межами Канади! Відповідно з прискоренням рухається і магнітний полюс Південної півкулі, який давно вже перекочував з Антарктиди в Індійський океан. Але, перш ніж обговорити можливі наслідки загадкової «гонки полюсів», відзначимо ще дві тісно пов’язані з тим же явищем аномалії.
Як і всякий магніт, Земля володіє власним магнітним полем, яке тягнеться вгору на десятки тисяч кілометрів і служить бронею на шляху не тільки сонячної радіації, але і набагато більш потужних «снарядів» – частинок космічних променів.
Магнітний щит виконує не тільки захисну функцію. Завдяки йому можливий далекий радіотелефонний зв’язок, надійне управління високотехнологічними об’єктами підвищеної небезпеки…
Останнім же часом відзначено істотне послаблення магнітної броні над планетою. Першими це відчули на собі жителі східних районів Канади. З кінця 80-х тут відбуваються дивні збої в роботі електронного обладнання, перешкоди радіозв’язку. Загадкові технологічні аварії трапляються і в інших місцях. Не виключено, що недавнє каскадне відключення електроенергії в Московському регіоні, а потім і в Швейцарії, в певній мірі пов’язане з сонячними вітрами, прорвалися крізь «дірявий» магнітний щит.

Німецькі вчені з Центру дослідження Землі вказують на зростання числа мутантів, аналогічних чорнобильським, серед тварин і рослин.
Нагадаємо – на планеті відбувається глобальне потепління. Вперше за 12 тисяч років почали стрімко танути гігантські льодовики Антарктиди. Наприклад, в море Росса (того самого) перебував колосальний айсберг В-15 розміром з Ямайку. Нещодавно під впливом потепління він розколовся на півтора десятка айсбергів поменше, і дроблення триває.
Аналогічна картина спостерігається і в Арктиці. Товщина сніжного покриву в Гренландії зменшилася на 10%. Над планетою вирують тайфуни, цунамі, урагани і повені те саме Великому потопу… Активізувалися процеси в глибинах Світового океану, особливо в Північній Атлантиці, яку називають «замковою щілиною», де обертається ключ, що запускає механізм глобальних змін клімату на планеті… До чого все це призведе ?
Можливо, природні явища, про які йшла мова вище, пов’язані з насувається переполюсовкой, коли Північний магнітний полюс стане Південним і навпаки. Власне, таке вже траплялося. За всю історію нашої планети магнітне поле змінювало знак 171 разів! Очевидно, настала черга 172 го. Питання в іншому: як скоро це станеться і які будуть наслідки?
Одні вчені говорять, що вирішальна фаза зміни полюсів відбувається практично миттєво. Інші впевнені, що процес переполюсовкі розтягнеться на багато десятиліть. Звичайно, він буде супроводжуватися найсильнішими стихійними лихами, але життя на планеті збережеться.
Коли це станеться? Якщо недавно говорили про тисячі років, сьогодні багато хто називає куди більш стислі терміни – 500-700 років, а то й зовсім вказують на середину нашого століття.
Чи зможе вплинути на цей процес якась фатальна випадковість, наприклад, падіння великого метеорита? Поки наука не дає відповіді на це питання.

Посилання на основну публікацію