Безробіття — географія

У 50-х роках, після модернізації економіки в країнах Європи спостерігався дефіцит трудових ресурсів. У 70-80 роки, з початком науково-технічної революції, відбулися зміни в структурі економіки, які призвели до зміни структури трудових ресурсів і відповідно, структурної безробіття. Не вистачало висококваліфікованих фахівців, в той час як робочих було в надлишку.

У країнах Азії спостерігається безробіття, яка носить застійний характер. У Китаї, наприклад, без засобів до існування залишилося 150 млн. Чоловік. Такий вид безробіття носить прихований характер, так як більшість безробітних селяни.

У 90 роки така проблема торкнулася країни Європи, в зв’язку зі структурними змінами в управлінні і господарстві колишніх соціалістичних країнах. У цьому регіоні від 6 до 6,9% працездатного населення були безробітними. На зростання безробіття вплинув і світова економічна криза. У 2011 році 200 млн. чоловік стали безробітними. За підрахунками Міжнародної організації праці для повної зайнятості всіх безробітних в світі потрібно створити 600 млн. робочих місць.

Міжнародна трудова міграція

Процес трудової міграції можна спостерігати на всьому протязі історичного розвитку. Найяскравіший приклад це міграція європейців в Північну Америку. Цей процес в останні роки активізується. Причини в нерівномірності розвитку економіки країн, рівень оплати праці, відсутність робочих місць в бідних країнах і брак дешевої робочої сили в розвинених країнах. Країни, які приймають трудових мігрантів – це Америка, Росія, Німеччина. Є і зворотний потік міграції, але тільки висококваліфікованих фахівців, в нафтовидобувні країни.

Посилання на основну публікацію