Бейсбол

Бейсбол (baseball) – один з найпопулярніших видів спорту в США (за даними Бюро перепису населення США в бейсбол грають більше одинадцяти мільйонів американців). Це командна гра, в яку грають м’ячем і бітами (як в англійський крикет або російську гилку). Метою гри є набір якомога більшої кількості очок (runs, “Ранов”). Очки зараховуються нападаючої команді після того, як гравець повертається в “дім” (home plate), послідовно побував на всіх трьох “базах” (base) – кутах “ігрового квадрата”. Кожна команда складається з дев’яти осіб і в кожній “частини” гри (inning, іннінге) послідовно грає в нападі та захисті. Матч триває дев’ять інінгів, а за нічийного рахунку – до тих пір, поки черговий іннінг не завершилися з перевагою однієї з команд.

М’ячем на бейсбольному полі володіє обороняється команда, він подається “пітчер” (pitcher, “кидає”) Кетчеру (catcher, “ловець”), а гравець нападу (batter, “Беттері”) намагається відбити м’яч, в ідеалі – за межі ігрового поля (home run, “хоумран”). Якщо Беттері відбив м’яч в поле, він біжить до першої базі (single), а при дуже вдалому ударі – до другої (double), третьої (triple) або відразу в будинок (home run). Перемістився на базу гравець називається “Раннер” (runner), а на місце відбиваючого виходить наступний гравець нападу.

У обороняющеяся команди на полі завжди дев’ять гравців: крім пітчера і кетчера це три гравці на базах (baseman, “бейсмени”), три “аутфілдера” (outfielder) на віддалених від будинку ділянках поля і шорт-стоп (shortstop), що знаходиться між другою і третьої базами. Оборона прагне “нейтралізувати” напад, зробивши йому “аут” (out). Досягти цього можна декількома способами: зловити відбитий Беттері м’яч до його падіння на землю (fly out, “флай аут”); перекинути впав м’яч гравцеві, що захищає першу базу раніше, ніж до неї добіжить раннер (ground out, “Граунд аут”); трьома влученнями пітчера в “страйковим зону” (strike zone), обмежену по ширині “домашньої базою”, а по висоті – відстанню від колін відбиваючого до середини його грудей (strike out, “страйк аут”) etc. Отримавши аут, гравець нападу залишає поле, після трьох аутів закінчується “половина” іннінга і команди міняються ролями.

Звичайно ж, це дуже спрощений виклад самих основ гри, але хоча правила бейсболу спочатку здаються дуже заплутаними, розібратися в них зовсім нескладно.

Розваги з м’ячем і бітою були відомі (і популярні) в США вже наприкінці XVIII – початку XIX століть. Але бейсбол, яким ми його знаємо сьогодні, з’явився в 1845 році, коли в Нью-Йорку була створена одна з перших в США аматорських бейсбольних команд – “Нью-Йоркські бриджі” (New York Knickerbockers), а один з її засновників, Олександр Картрайт , написав правила (Knickerbocker Rules), що стали основою для подальшого розвитку гри. Перший матч за новими правилами був зіграний 19 червня 1846 у Хобокені, Нью-Джерсі, між New York Knickerbockers і командою “Нью-Йоркська дев’ятка” (New York Nine), причому “Бриджі” програли з розгромним рахунком 23: 1.

Бейсбол стрімко набирав популярність і вже в 1857 році була створена “Національна асоціація гравців у бейсбол” (National Association of Base Ball Players, NABBP), що об’єднала шістнадцять аматорських клубів, що грали в районі “Великого яблука”. У 1865 році, після закінчення Громадянської війни, в асоціацію входили вже майже сто клубів, а ще через три роки – майже чотириста (у тому числі з далеких Луїзіани і Каліфорнії).

Бейсбол настільки стрімко поширювався по Сполученим Штатам, настільки швидко зростала кількість його шанувальників і вболівальників, що вже в 1869 році команда “Ред Стокінгс” (Cincinnati Red Stockings, “Червоні панчохи”) з Цинциннаті, Огайо, стала професійною (тобто такий, в якій гравці отримували заробітну плату саме за гру в бейсбол). “Червоні панчохи” у своєму першому сезоні виграли шістдесят ігор і не програли жодної, це єдиний “ідеальний сезон” в історії професійного бейсболу (звичайно ж, необхідно враховувати, що грали вони з аматорами з NABBP).

Слідом за Red Stockings в США стали організовуватися та інші професійні команди, вже в 1871 році була створена “Національна асоціація професійних гравців у бейсбол” (National Association of Professional Base Ball Players, NAPBBP), до якої увійшли понад двадцять клубів.

З появою професійних команд розпалася аматорська бейсбольна організація, та й NAPBBP проіснувала всього лише близько чотирьох років, але вже 2 лютого 1876 на зміну їй прийшла “Національна ліга професійних бейсбольних клубів” (частіше звана просто “Національна ліга”, National League, NL) . У нову лігу ввійшли вісім команд, дві з яких грають і сьогодні (правда змінивши назви та міста – Chicago White Stockings стали сучасної Chicago Cubs, а Boston Red Stockings перетворилася на Atlanta Braves).

У наступні десятиліття кількість команд, игравщего Національній лізі, не раз змінювалося – деякі клуби розпадалися, але на зміну їм приходили нові. Одночасно в містах, де не було команд NL, створювалися інші професійні бейсбольні команди, що входили в різні роки в “Об’єднану асоціацію” (Union Association), “Американську асоціацію” (American Association), “Західну лігу” (Western League).

Нарешті, 28 січня 1901 була створена “Американська ліга професійних бейсбольних клубів” (“Американська ліга”, American League, AL) – друга з існуючих в США професійних бейсбольних організацій. Після двох років запеклої конкуренції між лігами встановився паритет і з 1903 року команди-переможці Національної та Американської ліг щорічно (крім 1904 і 1994) зустрічаються в “Світової серії” (World Series) – серії ігор за чемпіонський титул.

У перші десятиліття XX століття бейсбол поступово ставав невід’ємною частиною культури Сполучених Штатів, його навіть називали “національною релігією Америки”. Зростання числа відвідують матчі уболівальників обумовив необхідність будівництва декількох нових бейсбольних парків (baseball park або ballpark), серед яких збереглися до наших днів “Фенвей Парк” (Fenway Park, побудований в 1912 році, “домашній” стадіон команди Boston Red Sox) в Бостоні і “Ріглі Філд” (Wrigley Field, 1914 рік, Chicago Cubs) в Чикаго.

Характерною особливістю бейсбольних стадіонів є відсутність жорсткої уніфікації їх розмірів. Строго обумовлені лише параметри “Інфілд” (infield, “ігрового квадрата”), а от для “аутфілда” (outfield, “зовнішнє поле”) вказані лише мінімально допустимі розміри. Тому всі боллпаркі різні, є “беттерскіе” (на яких порівняно легше вибивати хоумран) і “пітчерскіе” (більш “лояльні” до подає).

Ще одна “знаменита” бейсбольна арена – належить New York Yankees стадіон “Янки” в Нью-Йорку. Він був споруджений в 1923 році і на той час був найбільшим спортивних споруд в США (а також першим трьохярусна стадіоном в країні). На полі “Янкі” бейсболісти грали до 2008 року, потім він був знесений, а поруч побудований новий стадіон, максимально зберіг архітектурні особливості свого знаменитого попередника.

Посилання на основну публікацію