АСЕАН – структура, функції і завдання організації

Економічна і політична міжурядова організація АСЕАН включає ряд великих держав Південно-Східної Азії. Вона відіграє найважливішу роль в Тихоокеанському регіоні та економіці всього світу.

Саміт країн-учасників АСЕАН, на який приїжджають глави держав і урядів, проходить щорічно, будучи одним з найважливіших подій в політичному житті планети.

Передумови та історія створення

У 60-х роках минулого століття відзначався розпад колоніальної системи, коли багато держав Азії та Африки здобули свою незалежність. В таких умовах глави суверенних країн Азії побоювалися, що економічно розвинені держави будуть втручатися в їх внутрішні справи, чинячи політичний і економічний тиск. Для забезпечення нейтралітету і попередження в регіоні міждержавних конфліктів були підписані численні договори і меморандуми.

Спочатку був створений так званий альянс, відомий під абревіатурою АСА, в який входили Таїланд, Малайзія і Філіппіни. Однак через убогість цілей, які ставилися перед об’єднанням, воно виявилося недовговічним. Країни Південно-Східної Азії гостро потребували різнопланової і тісної інтеграції, в об’єднанні своїх економік і створенні спільного ринку збуту. Глави держав і керівники дипломатичних відомств протягом декількох років вели копітку роботу, погоджуючи і складаючи колективний договір і декларацію АСЕАН.

Створено це утворення в Бангкоку в серпні 1967 року. Глави держав таких країн, як Філіппіни, Індонезія, Малайзія, Сінгапур і Таїланд, підписали меморандум і загальний договір, утворюючи основу майбутньої організації. Надалі склад асоціації збільшився вдвічі. В даний час в організації складаються 10 країн із загальною чисельністю населення понад 622 мільйонів осіб. Показник ВВП сукупних членів становить 2,3 трильйона доларів, що робить асоціацію найбільшою регіональною організацією. В даний час країнами-учасниками АСЕАН є:

  • Таїланд;
  • Сінгапур;
  • Малайзія;
  • Індонезія;
  • Філіппіни;
  • Бруней;
  • В’єтнам;
  • Лаос;
  • М’янма;
  • Камбоджа.

Активний розвиток регіональної організації почався в 1990-х і 2000-х роках. У цей час багато країн Азії почали стрімко розвиватися економічно, а створений в рамках АСЕАН єдиний ринок став одним з локомотивів зростання всього регіону. За правовстановлюючими документами членом цієї організації може стати будь-яка країна, якщо вона знаходиться в Тихоокеанському регіоні і відповідає ряду вимог. Вони включають в себе економічний розвиток, можливість повністю відкрити свої ринки, відмовитися від протекціонізму щодо власних виробників.

Цілі, завдання та Статут Асоціації

Основна мета асоціації-об’єднання зусиль з економічного зростання, а також культурний і соціальний розвиток регіону. У статуті організації закріплені наступні цілі і завдання АСЕАН:

  • просування стабільності та регіонального миру;
  • співпраця в культурній та економічній сфері;
  • розширення взаємовигідної торгівлі.

У період створення Асоціації багато країн Південно-Східної Азії були стурбовані питаннями збереження своєї незалежності від економічно розвинених країн. Спочатку в статуті містилася вказівка про військову взаємодопомогу країн-учасниць, в тому числі при веденні військових дій і зовнішньої інтервенції. Надалі, коли в регіоні встановився мир, була проведена ревізія правовстановлюючих документів. Функції АСЕАН були змінені, після чого всі згадки про військову допомогу один одному зникли зі статуту.

Юридична база включає три декларації, які були підписані в 1976, 2003 і 2011 роках. Також одним з правовстановлюючих документів є договір про співпрацю і дружбу, який допускає можливість приєднання до організації інших регіональних держав. Цей документ підписали також Південна Корея, Пакистан, Японія, Росія, Австралія, США, Канада і Туреччина.

АСЕАН має затверджені символи – девіз, прапор і емблему.

Всі ці відзнаки закріплені в правовстановлюючих документах. Розшифровка АСЕАН звучить як Асоціація країн Південно-Східної Азії. Прапор організації з’явився в 1997 році, він має вигляд прямокутного синього полотнища з червоною смугою і розташованої у верхній частині емблеми організації. Девіз її перекладається з англійської мови»Один погляд, одна сутність і єдине суспільство”. Емблема АСЕАН виконана у вигляді червоного кола, всередині якого перев’язані десять стебел рису (за кількістю членів).

Структура і особливості роботи

Згідно зі статутом, вищим органом цього об’єднання є зустрічі урядів і глав держав країн-учасниць. Зазвичай такі саміти проходять два рази на рік — навесні і восени. Поточне керівництво здійснює координаційна рада, що обирається, до складу якої входять міністри закордонних справ і представники всіх держав, присутніх в АСЕАН. Також на регулярній основі проходять зустрічі старших посадових осіб і профільних міністрів, що дозволяє виробити загальну політику і вирішити проблеми за конкретними напрямками взаємодії.

В даний час в індонезійській столиці Джакарті на постійній основі діють секретаріат і штаб-квартира АСЕАН, яку з 2013 року очолює в’єтнамець Ле Лионг Мінь. Це відомство займається виробленням загальної стратегії для центру і пропозицій з актуальних питань політичного, соціального та економічного життя азіатського регіону. Водночас слід відзначити роль генерального секретаря, який не має права голосу на щорічному саміті глав держав.

АСЕАН працює плідно і активно. Щорічно проходить не менше трьох сотень всіляких заходів і різних зустрічей, які дозволяють вирішити найважливіші проблеми в соціальному, політичному та економічному житті регіону. Також в рамках цієї асоціації в якості превентивної дипломатії створено регіональний форум, що діє з 1994 року. В рамках таких зустрічей бізнесмени і політики з різних країн обмінюються новинами, своїми ідеями та перспективними напрацюваннями. Надалі вироблена ними стратегія розглядається главами держав на щорічних самітах.

Зона вільної торгівлі

Одним з головних досягнень країн, що входять в АСЕАН, є створення загальної зони вільної торгівлі. В рамках підписаного договору здійснюється безперешкодний рух товарів і пропонованих послуг. Угода про створення загальної зони торгівлі підписана в Сінгапурі в 1992 році. Цей договір дав істотний поштовх розвитку міжнародної торгівлі в регіоні, почалося активне зростання ВВП країн-учасниць, спростився вихід на зовнішні ринки незалежно від початкових характеристик економік держав.

В рамках саміту глав держав в 2008 році було вперше оголошено про плани розширити зону вільної торгівлі на Південну Корею, Китай і Японію. На початку 2009 року були підписані двосторонні договори між АСЕАН, Новою Зеландією і Австралією про відкриття своїх ринків. Зараз ведуться переговори з Японією і Китаєм про їх приєднання до зони вільної торгівлі, що зробило б цю асоціацію найбільшим у світі ринком товарів і послуг.

Перспективи розвитку

Сьогодні членами АСЕАН є 10 країн Східної та Південної Азії. Дві держави, Східний Тимор і Папуа — Нова Гвінея, отримали статус спостерігачів. У 1990-х роках члени Асоціації проводили переговори про приєднання до них Китаю, Південної Кореї та Японії. Але через активну протидію США ці плани реалізувати не вдалося. Після цього глибокі процеси інтеграції в регіоні продовжилися, в даний час утворився блок країн, які діють у форматі АСЕАН+3.

У двохтисячних роках до діяльності організації стали залучати Індію, Нову Зеландію і Австралію. Список можливих потенційних членів:

  • Австралія;
  • Японія;
  • Китай;
  • Східний Тимор.

У 2011 році про свій намір приєднатися до АСЕАН заявили представники Східного Тимору. Зараз проводиться робота з оптимізації економічного і юридичного законодавства цієї країни, що дозволить їй незабаром стати повноправним членом Асоціації. Також перспективним членом вважається Папуа-Нова Гвінея, яка з 1981 року має привілейований статус спостерігача. Ця країна активно співпрацює в економічній і соціальній сфері з АСЕАН, по суті будучи постійним учасником організації.

Посилання на основну публікацію