Алопатрія [Географічна ізоляція]

Алопатричне (географічне) видоутворення (від грец. Allos – інший + patris – батьківщина) – виникнення нових популяцій на окраїнних ділянках ареалу виду.

При алопатрії популяції, що входять в один вид, ізолюються в географічному відношенні. В результаті їх зв’язку з іншими популяціями, що відносяться до цього виду, поступово зникають.

Географічну ізоляцію створюють великі відстані між ареалами, займаними популяціями, водні перешкоди, перешкоди на суші, утворення гір. Припустимо, що в таких випадках будь-яка популяція одного виду тривалий час не має зв’язку з іншими популяціями, що відносяться до цього виду. У зв’язку з тим, що до цієї популяції не приєднуються особини з сусідніх популяцій, її генофонд тепер стає незалежним. Природно, що і в ній, як і в інших популяціях даного виду, можуть виникати нові мутації. В результаті природного відбору серед них накопичуються аллели, які відповідають цим умовам. Триваюча тривалий час географічна ізоляція популяції призводить в кінцевому підсумку до біологічної ізоляції, тобто до нескрещиваемости з особинами інших популяцій цього виду.

Приклади географічної ізоляції

Приклади утворення нових видів внаслідок географічної ізоляції досить численні.

Наприклад, в озері Байкал існують численні види молюсків, ракоподібних, риб і черв’яків, які ніде більше не зустрічаються. Це пояснюється, головним чином, тим, що 20 млн років тому озеро Байкал було відокремлено від інших водних басейнів в результаті утворення гір. Точно так же мешкає в Сирдар’ї і Амудар’ї вид риб – лжелопатонос – з’явився в результаті географічної ізоляції. Лжелопатонос відноситься до древніх осетровим, і близькі до нього види риб зустрічаються в річці Міссісіпі (Північна Америка).

Наочним прикладом видоутворення в напрямку географічної ізоляції є також рід бавовнику. Види цього роду відділялися один від одного починаючи з крейдяного періоду і поширилися по Америці, Азії та Австралії.

Посилання на основну публікацію