Зовнішня електрична проводка: методи і вимоги

Зовнішню проводку, як правило, монтують поза самого приміщень, тобто, прокладають по зовнішніх частинах споруд, під карнизами і навісами. Її зазвичай встановлюють між опорами для електропостачання різних підсобних будівель (наприклад – лазні, гаражів, сараї і т.д.). Завдяки зовнішньої проводки (електричної) відбувається поділ і відгалуження від основної магістралі лінії електропередач для подальшого введення електричної лінії в саму будівлю.

Для електропостачання надвірних споруд (будівель) електричну проводку необхідно виконувати за допомогою несучих опор з наступними метричними параметри: довжина безпосереднього відгалуження, повинна бути не більше 100 метрів, відстань між опорами або між опорою і будівництвом – не більше ніж 25 метрів, і максимальна висота – НЕ менше 3.5 метра. Електричний введення даного відгалуження роблять подібно введенню в саму будівлю.

Незахищені діелектричні ізольовані проводи та кабелі зовнішньої електричної проводки необхідно встановлювати так, щоб виключити будь-яку ймовірність контактування до проводів в тих місцях, де потенційно можливе знаходження людей (наприклад, в районі вікон і балконів). У таких небезпечних місцях дроти, що прокладені відкрито по стінах, повинні бути на деякій відстані: при вертикальному монтажі від проводки до вікна має бути відстань не менш 0.75 метра, і до балкона – не менше 1 метра, а від самої землі – 2.75 метра, при горизонтальному монтажі – не менш 0.5-1 метра від балкона або вікна.

Якщо зовнішня проводка електрична змонтована на спеціальних опорах повітряної лінії, то відстань від електричний проводів повітряної лінії до розташування самих вікон та балкону будівлі повинно лежати в межах не менш 1.5 метра при максимально допустимому наближенні електричних проводів повітряної лінії при ймовірно можливому випадку сильного вітру. Установка електричних проводів зовнішньої проводки по дахах будівель заборонена, за винятком випадків електричних вводів в саму будівлю і додаткових розгалужень до даних вводів.

За правилами електробезпеки все незахищені діелектричні ізольовані електричні проводи зовнішньої проводки необхідно приймати як електрично ізольовані. Загальна відстань від проводів, які перетинають пожежні проїзди і дороги, що призначені для транспортування різних вантажів, до самої поверхні (рівня) землі має бути не менше 6 метрів, а в непроїжджою частині – не менше 3.5 метрів. Проміжок між струмопровідними проводами повинен бути не менше 0.1-0.15 метра (в разі прольоту, відстань якого становить понад 6 метрів). Відстань від електричних проводів зовнішньої проводки до самих стін і несучих опорних конструкцій має становити не менше 5 см.

Установка електричних кабелів і проводів зовнішньої проводки електричної в коробах, коробах і гнучких металевих рукавах повинна робитися з обов’язковим ущільненням. Прокладка електропроводів в сталевих коробах і трубах у землі поза самої будівлі заборонена.

Якщо ж відгалуження від лінії електропередач робиться за допомогою силового кабелю, найкращим варіантом буде – введення робити за допомогою того ж електричного провідника. Для електричного введення кабелю в безпосередній будівлю в стінці самого фундаменту на глибині не менше 0.5 метрів продовбують отвір. Далі в нього вводять трубку (діаметром в 1.5-2 діаметра кабелю). Довжину цієї трубки беруть з розрахунком, щоб вона вільно лягала крізь всю стінку наявного фундаменту і містила виступи з двох своїх сторін (на 5 см всередині об’єкта і на 60 см зовні його). Саму ж трубку укладають з невеликим ухилом в бік зовнішньої траншеї (близько 5 градусів) і добре її ізолюють (виробляють ущільнення цементним розчином, глиною і т.д.), що згодом повністю виключає можливість потрапляння вологи всередину будівлі.

Монтаж силових кабелів слід проводити в азбоцементних трубах (діаметром 100 мм) на глибині не менше 0.5 метрів і не більше 2 метрів від рівня землі. Укладання труб слід виконувати з невеликим ухилом назовні. В одну таку трубу необхідно залагоджувати тільки один кабель. Кінці труб і силові кабелі при виході з цих труб потрібно герметизувати негорючими або вогнестійкими матеріалами. За підпіллю або підвалу дозволяється укладання електричних кабелів напругою до 1000 вольт.

Посилання на основну публікацію