Застосування наукового методу Ньютоном

Англійський фізик Ньютон, як і деякі інші вчені – його попередники і сучасники, – зробив спробу дати пояснення численних розрізнених фактів, отриманих в ході дослідів і спостережень. Основним законом, за допомогою якого можна було пояснити ці факти, Ньютон вважав закон всесвітнього тяжіння. Як ви вже знаєте, обгрунтування цього закону, його формулювання і математична запис стали основними цілями створення праці «Математичні початки натуральної філософії».

Після вивчення і аналізу досвідчених фактів і результатів спостережень Ньютон, слідуючи своєму методу, вивів загальні постулати, які сьогодні в пам’ять про великого вченого називають законами динаміки Ньютона.

Ісаак Ньютон (1643-1727) – видатний англійський учений, творець класичної фізики, член Лондонського королівського товариства і Паризької академії наук.

Відомий своїми роботами в області механіки, математики, оптики, астрономії. Сформулював основні закони і поняття класичної механіки; відкрив закон всесвітнього тяжіння; розробив теорію руху небесних тіл; за допомогою тригранної скляної призми розклав біле світло в спектр; пояснив походження кольорів; сконструював телескоп-рефлектор.

Посилання на основну публікацію