Замір опору ізоляції

Як свідчить статистика, кожен п’ятий пожежа виникає через дефекти електрообладнання. Основна частка загорянь в житлових будинках і квартирах відбувається через порушення ізоляції електропроводки. Порушення ізоляції також значно збільшує ризик ураження електричним струмом, є причиною виходу з ладу побутових приладів.

Тому періодичні вимірювання опору ізоляції електропроводки – обов’язкова умова електробезпеки, встановлене відповідними нормативами і правилами.

Порушення ізоляції електропроводки виникає з багатьох причин:

  • механічне пошкодження;
  • експлуатація електропроводки в агресивних умовах;
  • руйнування з плином часу – «старіння» ізоляції;
  • розвиток заводських дефектів і так далі.

У всіх випадках знижуються діелектричні властивості електропроводки. Тому замір опору ізоляції – найбільш ефективний метод діагностики стану проводів, кабелів.

Замір опору ізоляції електропроводки, кабелів 220-380 Вольт не повинен проводитися при негативних температурах. При цих умовах мікрочастинки води, що містяться в шарах ізоляції, перетворюються в лід, який є діелектриком. Результати вимірювань покажуть значно кращий стан ізоляції, ніж реальне. Тому виміри повинні проводитися в найгірших умовах – тільки при позитивних температурах.

Замір опору ізоляції побутової електропроводки виконується мегомметром напругою 1000 вольт, а силового кабелю – напругу 2500 Вольт. Опору шарів ізоляції вимірюються як між струмоведучими жилами, так між кожною окремою жилою і заземлювальним провідником.

Кожен вимір при підвищеній напрузі (1000 або 2500 Вольт) має витримуватися протягом 1-ї хвилини. Стан електропроводки вважається задовільним, якщо результати вимірів не нижче 0,5 МОм.

Протокол (акт) виміру опору повинен відображати наступні дані:

  • номер протоколу, дата, місце проведення вимірювань;
  • П.І.Б. власника електроустановок;
  • диспетчерські найменування проводів (кабелів), їх тип, переріз, кількість жил;
  • детальні результати вимірювань;
  • дані про застосовуваних вимірювальних приладах (найменування, тип, заводський номер, клас точності, дата останньої Держповірки);
  • висновок про подальшу придатності / непридатності до експлуатації проводів, кабелів;
  • дані про організацію, осіб, що проводили вимірювання, які робили висновок (номер свідоцтва, на підставі якого діє організація, П.І.Б., посади співробітників, їх підписи).

Періодичність виміру опору ізоляції побутових електропроводок – кожні 3 роки. А для зовнішніх установок і небезпечних приміщень заміри виконуються щорічно. Рекомендується поєднувати терміни вимірювання ізоляції проводів (кабелів) з діагностикою обладнання, спільно з яким вони експлуатуються.

Посилання на основну публікацію