Закони збереження

Закони збереження імпульсу, енергії і моменту імпульсу – найбільш загальні фізичні закони. Вони тісно пов’язані з властивостями простору і часу – однорідністю і ізотропності: закон збереження імпульсу пов’язаний з однорідністю простору, закон збереження моменту імпульсу – з ізотропною простору, а закон збереження енергії – з однорідністю часу. Внаслідок чого використання цих законів не обмежується рамками класичної механіки і виконуються вони при описі всіх відомих явищ.

Важливість законів збереження обумовлена наступними обставинами:

  1. 1. Закони збереження не залежить від характеру діючих сил і від траєкторій частинок, тому дозволяють отримати ряд досить загальних і суттєвих висновків про властивості різних механічних процесів, без детального їх розгляду за допомогою рівнянь деіженія. Якщо з’ясується, наприклад, що аналізований процес суперечить законам збереження, можна стверджувати, що він неможливий і намагатися здійснити його бесмисленно.
  2. 2. Незалежність законів збереження від характеру діючих сил дозволяє застосувати їх навіть тоді, коли сили невідомі. Це істотно в області мікросвіту, де поняття матеріальної точки і сили безглузді. Або при аналізі систем великого числа частинок, коли немає можливості технічно визначити координати всіх частинок, отже – розрахувати діючі між частинками сили. У цих випадках закони збереження – єдиний інструмент дослідження.
  3. 3. Навіть якщо всі сили відомі, а використання законів збереження не дає нової інформації (в порівнянні з рівнянням руху), застосування цих законів може істотно спростити теоретичні викладки.

Сформулюємо закони збереження імпульсу, механічної енергії і моменту імпульсу.

Посилання на основну публікацію