Закон збереження заряду

Повернемося до прикладу електризації тертям – натиранні палички тканиною. У цьому випадку паличка і шматок тканини набувають рівні по модулю і протилежні за знаком заряди. Їх сумарний заряд як дорівнював нулю до взаємодії, так і залишається рівним нулю після взаємодії.

Ми бачимо тут закон збереження заряду, який свідчить: в замкнутій системі тіл алгебраїчна сума зарядів залишається незмінною при будь-яких процесах, що відбуваються з цими тілами:

q1 + q2 + … + Qn = const.

Замкнутість системи тіл означає, що ці тіла можуть обмінюватися зарядами тільки між собою, але не з якими-небудь іншими об’єктами, зовнішніми стосовно до даної системи.

При електризації палички нічого дивного в збереженні заряду немає: скільки заряджених частинок пішло з палички – стільки ж прийшло на шматок тканини (або навпаки). Дивно те, що в більш складних процесах, що супроводжуються взаємними перетвореннями елементарних частинок і зміною числа заряджених частинок в системі, сумарний заряд все одно зберігається! Заряд позитрона дорівнює по модулю заряду електрона і протилежний йому за знаком. Закон збереження заряду виконаний! Дійсно, на початку процесу у нас був фотон, заряд якого дорівнює нулю, а в кінці ми отримали дві частинки з нульовим сумарним зарядом.

Закон збереження заряду (поряд з існуванням найменшого елементарного заряду) є на сьогоднішній день первинним науковим фактом. Пояснити, чому природа поводиться саме так, а не інакше, фізикам поки не вдається. Ми можемо лише констатувати, що ці факти підтверджуються численними фізичними експериментами.

Посилання на основну публікацію