✅Характеристики слухового відчуття

Звук є об’єктом слухового відчуття. Він оцінюється людиною суб’єктивно. Всі суб’єктивні характеристики слухового відчуття пов’язані з об’єктивними характеристиками звукової хвилі.

Висота, тембр

Сприймаючи звуки, людина розрізняє їх по висоті і тембру.

Висота тону обумовлена ​​насамперед частотою основного тону (чим більше частота, тим вищим сприймається звук). У меншій мірі висота залежить від інтенсивності звуку (звук більшої інтенсивності сприймається більш низьким).

Тембр – це характеристика звукового відчуття, яка визначається його гармонійним спектром. Тембр звуку залежить від числа обертонів і від їх відносних інтенсивностей.

Закон Вебера-Фехнера. Гучність звуку

Використання логарифмічною шкали для оцінки рівня інтенсивності звуку добре узгоджується з психофізичним законом Вебера-Фехнера:

Якщо збільшувати роздратування в геометричній прогресії (тобто в однакове число раз), то відчуття цього роздратування зростає в арифметичній прогресії (тобто на однакову величину).

Саме логарифмічна функція має такі властивості.

Гучністю звуку називають інтенсивність (силу) слухових відчуттів.

Вухо людини має різну чутливість до звуків різних частот. Для обліку цієї обставини можна вибрати деяку опорну частоту, а сприйняття інших частот порівнювати з нею. За домовленістю опорну частоту взяли рівної 1 кГц (з цієї причини і поріг чутності I0 встановлений для цієї частоти).

Для інших частот гучність визначають шляхом порівняння інтенсивності слухових відчуттів з гучністю звуку на опорній частоті.

Гучність звуку дорівнює рівню інтенсивності звуку (дБ) на частоті 1 кГц, що викликає у «середнього» людини таке ж відчуття гучності, що і даний звук.

Одиницю гучності звуку називають фоном.

Криві рівної гучності

Детальну зв’язок між частотою, гучністю і рівнем інтенсивності зображують графічно за допомогою кривих рівної гучност. Ці криві демонструють залежність рівня інтенсивності LдБ від частоти ν звуку при заданій гучності звуку.

Нижня крива відповідає порогу чутності. Вона дозволяє знайти граничне значення рівня інтенсивності (Е = 0) при заданій частоті тону.

За допомогою кривих рівної гучності можна знайти гучність звуку, якщо відомі його частота і рівень інтенсивності.

Звукові вимірювання

Криві рівної гучності відображають сприйняття звуку середнім людиною. Для оцінки слуху конкретної людини застосовується метод тональної порогової аудіометрії.

Аудіометрія – метод вимірювання гостроти слуху. На спеціальному приладі (аудіометрі) визначається поріг слухового відчуття, або поріг сприйняття, LП на різних частотах.

Для цього за допомогою звукового генератора створюють звук заданої частоти і, збільшуючи рівень інтенсивності L, фіксують пороговий рівень інтенсивність Lп, при якому у випробуваного з’являються слухові відчуття. Змінюючи частоту звуку, отримують експериментальну залежність Lп (v), яку називають аудіограмі.

Порушення функції звукосприймаючого апарату може призвести до приглухуватості – стійкого зниження чутливості до різних тонам і шепітної мови.

Міжнародна класифікація ступенів приглухуватості, заснована на усереднених значеннях порогів сприйняття на мовних частотах.

Для вимірювання гучності складного тону або шуму використовують спеціальні прилади – шумоміри. Звук, що приймається мікрофоном, перетворюється в електричний сигнал, який пропускається через систему фільтрів. Параметри фільтрів підібрані так, що чутливість шумоміра на різних частотах близька до чутливості людського вуха.

Посилання на основну публікацію