Теплопровідність в фізиці

Якщо залізний стрижень сунути одним кінцем у вогонь, то, як ми знаємо, довго його в руці не протримаєш. Потрапляючи в область високої температури, атоми заліза починають коливатися інтенсивніше (т. Е. Набувають додаткову кінетичну енергію) і наносять більш сильні удари по своїм сусідам.

Кінетична енергія сусідніх атомів також зростає, і тепер уже ці атоми повідомляють додаткову кінетичну енергію своїм сусідам. Так від дільниці до дільниці тепло поступово поширюється по стрижні – від поміщеного у вогонь кінця до нашої руки. Це і є теплопровідність (рис. 2.18) 10.

Теплопровідність – це перенесення внутрішньої енергії від більш нагрітих ділянок тіла до менш нагрітих за рахунок теплового руху і взаємодії частинок тіла.

Теплопровідність різних речовин різна. Високу теплопровідність мають метали: кращими провідниками тепла є срібло, мідь і золото. Теплопровідність рідин набагато менше. Гази проводять тепло настільки погано, що відносяться вже до теплоізолятор: молекули газів через великі відстаней між ними слабо взаємодіють один з одним. Ось чому, наприклад, у вікнах роблять подвійні рами: прошарок повітря перешкоджає відходу тепла).

Поганими провідниками тепла є тому пористі тіла – такі, як цегла, вата або хутро. Вони містять у своїх порах повітря. Недарма цегляні будинки вважаються найтеплішими, а в мороз люди надягають хутряні шуби і куртки з прошарком пуху або синтепону.

Але якщо повітря так погано проводить тепло, то чому тоді прогрівається від батареї кімната? Відбувається це внаслідок іншого виду теплопередачі – конвекції.

Посилання на основну публікацію