У інерційних системах координат причиною прискорення є сили. Сила є кількісною мірою дії одного тіла на інше, тобто сила завжди є результатом взаємодії матеріальних тіл. Крім того, відповідно до третього закону Ньютона сили взаємодії тіл рівні за величиною і протилежні за напрямком. Зберегти обидва ці положення неможливо при розгляді руху тіл відносно неінерціальних систем.
При побудові теорії руху в неінерціальних системах можна було б прийняти, що прискорення викликаються не тільки силами, а й деякими іншими факторами, які нічого спільного з силами не мають. Проте історично був прийнятий інший шлях. Щоб зберегти другий закон Ньютона для неінерційній систем, було прийнято ці інші фактори вважати силами, які перебувають з прискореннями в таких же співвідношеннях, як і звичайні сили. Ці сили були названі силами інерції. Поява сил інерцією обумовлено дією якихось певних тел. Таким чином, передбачається, що в неінерціальних системах прискорення викликаються тільки силами, але поряд зі «звичайними» силами взаємодії існують ще сили інерції. Необхідність введення сил інерції обумовлена тільки прискоренням руху неінерціальної системи відліку відносно інерціальної системи відліку і не пов’язана з дією якихось певних тел. Тому для сил інерції несправедливий третій закон Ньютона.
З урахуванням сил інерції другий закон Ньютона приймає вид, де. У цьому виразі – прискорення тіла відносно неінерціальної системи відліку, його називають відносним прискоренням; – Прискорення тіла відносно інерціальної системи, часто його називають абсолютним прискоренням; – Сили, зумовлені дією інших тіл, – сили інерції.