Що таке кібернетика – коротко

Кібернетика – наука, що займається вивченням способів управління в різних складних системах. Її поява була пов’язана з розвитком нейрофізіології, техніки і математики. Ця наука в основу своєї діяльності включила вивчення живих і не живих систем, в яких були присутні структури зворотного зв’язку.

Всіх їх об’єднувала можливість сприймати, зберігати і обробляти певну інформацію. До числа подібних систем можна віднести суспільство людей, комп’ютери, мозок людини, автоматизовані регулятори тощо.

Засновником цієї науки є Вінер Норберт, найвизначніший вчений з США. У своїх роботах він сформулював її основні положення. Вони охоплювали обчислювальну техніку, електричні мережі, теорію ймовірностей, математику і ряд інших праць.

Кібернетичний підхід почав активно розвиватися в 1940-і роки. В основі науки стали використовуватися і інші напрямки: мовознавство, медицина, біологія, економіка тощо. Завдяки ній ці та багато областей знань отримали значний розвиток.

Поняття «кібернетика» включає безліч визначень, проте вони сходяться в одному: вона представляє науку, що досліджує закономірності побудови систем складного характеру і особливостей їх управління. З причини того, що практично кожен процес управління базується на базі отриманих даних, то цю науку пов’язують з принципами доставки, зберігання і переробки інформації в зазначених системах.

Особливість даної науки в тому, що вивчається не сам склад систем, а безпосередньо підсумок їх діяльності. Вивченню піддаються керуючі системи необхідного ступеня складності. Але це не все системи, а тільки ті, які змінюються або знаходяться в русі, тобто динамічні системи.

До подібних систем можна віднести:

  • Живі організми, до них можна віднести представників тваринного і рослинного світу.
  • Технічні агрегати у вигляді систем агрегатів, транспортних засобів, комп’ютерних систем тощо.
  • Соціально-економічні структури, до яких можна віднести групу людей, компанії, певні галузі промисловості, країни і так далі.

Але, вивчаючи складні системи динамічного характеру, не стоїть завдання визначення всіх особливостей їх функціонування. З вигляду, зокрема, не беруться деякі фізичні особливості побудови системи. Наприклад, при дослідженні великої електричної станції не стоїть завдання з’ясувати розміри генераторів, ККД станції, а також фізичні процеси утворення електричної енергії тощо.

У процесах, що відбуваються головним є те, як конкретні пристрої агрегату керують окремими елементами і виконують конкретні логічні функції. Якщо ж розглядати соціально-економічні структури, то тут не важливі біохімічні або біофізичні процеси, які можуть відбуватися в людських організмах.

Усіма вищезгаданими питаннями вже займаються конкретні науки, серед яких фізика, математика, біологія, хімія, електротехніка і механіка. Кібернетика ж досліджує тільки структури систем, які відповідають за процеси управління, тобто збір даних, їх обробка, зберігання і використання для подальшого управління. У той же час деякі фізико-хімічні процеси можуть входити в сферу інтересів нашої науки, але тільки в тому випадку, якщо вони безпосередньо стосуються процесів управління.

Посилання на основну публікацію