Молекулярна фізика. Вологість повітря

Навколишній нас атмосферне повітря внаслідок безперервного випаровування води з поверхні океанів, морів, водойм, вологого ґрунту і рослин завжди містить у собі водяні пари. Чим більше водяної пари, що знаходиться в певному об’ємі повітря, тим ближче пар до стану насичення. З іншого боку, чим вище температура повітря, тим більшу кількість водяних парів потрібно для його насичення.

В залежності від кількості водяних парів, що знаходяться при даній температурі в атмосфері, повітря буває різного ступеня вологості.

Кількісна оцінка вологості.

Для того щоб кількісно оцінити вологість повітря, користуються, зокрема, поняттями абсолютної і відносної вологості.

Абсолютна вологість — це кількість грамів водяної пари, що міститься в 1 м³ повітря при даних умовах, тобто це щільність водяної пари ρ, виражена в г/м³.

Відносна вологість повітря φ — це відношення абсолютної вологості повітря до густини ρ ρ0 насиченої пари при тій же температурі. Відносну вологість виражають у відсотках:

Молекулярна фізика. Вологість повітря

Концентрація пари пов’язана з тиском (p0 = nkT), тому відносну вологість можна визначити як процентне відношення парціального тиску p пари в повітрі до тиску p0 насиченої пари при тій же температурі:

Молекулярна фізика. Вологість повітря

Під парціальним тиском розуміють тиск водяної пари, що він виробляв би, якщо б всі інші гази в атмосферному повітрі були відсутні.

Якщо вологе повітря охолоджувати, то при деякій температурі знаходиться в ньому пар можна довести до насичення. При подальшому охолодженні водяна пара почне конденсуватися у вигляді роси.

Посилання на основну публікацію