Конденсатор: визначення

Конденсатор – двухелектродний компонент більшості електронних схем. Принцип дії заснований на його здатності накопичувати електричний заряд. Характеризується значенням електричної ємності. Чим вона вища, тим більше електричний заряд здатний накопичувати конденсатор. Зазвичай складається з двох електродів, які називаються обкладками, в формі пластин. Між пластинами знаходиться непровідний шар. По суті це система з двох провідників, між якими знаходиться діелектрик.

Величина конденсатора при однаковій ємності сильно залежить від властивостей діелектрика. Чим він тонше, ті менший елемент при одному і тому ж значенні ємності. Але товщину діелектрика можна зменшувати до нескінченності, оскільки конденсатор характеризується ще і величиною напруги пробою, а сам діелектрик діелектричної проникністю. Це максимальне напруження, яке призводить до руйнування системи шляхом пробою діелектричного шару.

види конденсаторів

Конденсатор здатний пропускати через себе коливання електричного струму – змінний струм. Однак для змінного струму конденсатор не є хорошим провідником. Ступінь пропускання струму або еквівалентну електричний опір, залежить від ємності конденсатора і від частоти змінного струму. Чим ємність вище, тим менше опір при одному і тому ж значенні струму. Тобто зі зростанням міцності зростає здатність конденсатора пропускати через себе електричний заряд. І навпаки, чим вище частота струму, тим вище опір конденсатора при одному і тому ж значенні ємності. Тобто зі зростанням частоти струму зростає величина електричного заряду переноситься струмом за одиницю часу. Постійний струм не може пройти через діелектрик конденсатора. Конденсатори поділяються на кілька типів: полярні і неполярні, постійні і змінні.

Посилання на основну публікацію