Ключові схеми

Транзисторні ключові схеми є основою всієї напівпровідникової цифрової схемотехніки. Ключова схема призначена для комутації (перемикання) струму в навантаженні і містить джерело напруги живлення, навантаження (резистор R) і ключ (Кл). Напівпровідниковий ключ подібний механічному вимикача (рис. 3.5, а). Якщо ключ ідеальний, тобто його опір в розімкнутому стані нескінченно велике, а в замкнутому дорівнює нулю, то струм в ланцюзі при розімкнутому ключі 1 = 0, а при замкну-те / = E / R. Нехай за вихідну напругу 1 / вих прийнято напруга між корпусом і точкою К. Тоді при розімкнутому ключі, коли падіння напруги на опорі R відсутня, потенціал точки К буде дорівнює потенціалу джерела Е і, отже, 1 / вих = Е.

Коли ж ключ замкнутий, то падіння напруги на опорі від протікає по ньому струму повністю врівноважує напругу джерела IR = Е, потенціал точки К дорівнює потенціалу корпусу, прийнятому за нульовий рівень, і, отже, £ / вих = 0.

Побудувавши в координатах I- U по точках Е і E / R навантажувальну пряму (рис. 3.5, б) і розглядаючи вісь абсцис як вольт-амперну характеристику ключа в розімкнутому стані, а вісь ординат – в замкнутому, прийдемо до висновку, що точка А визначає стан схеми при замкнутому, а точка В – при розімкнутому ключі. Для ідеального ключа коефіцієнт використання напруги живлення KK = (UB-UA) / E = 1.

Якщо ж ключ неідеальний, то в замкнутому стані він володіє хоч невеликим, але внутрішнім опором jRbh, а в розімкнутому стані – не нескінченне великим, а кінцевим опором ізоляції RH3

Посилання на основну публікацію