Історія виникнення ламп розжарювання

Сьогодні складно зустріти людину, яка б нічого не знав про лампах розжарювання, навіть незважаючи на прогрес і на достаток інших видів освітлювальних приладів. «Лампи Ілліча» – так в народі прозвали звичайнісінькі і популярні освітлювальні прилади, які до цього дня користуються великим попитом у народу. Безумовно, сучасний ринок світлотехніки пропонує величезний асортимент альтернативних ламп, але навіть нові пристрої не можуть в деяких параметрах перевершити лампи розжарювання.

Зміст статті

Історія

Процес виникнення і поширення лампочок розжарювання був досить довгим і заплутаним, а внесок в винахід вклав не один вчений-винахідник. Прийнята з плином часу історія появи оповідає про те, що виникнення «лампочок Ілліча» відбулося в 1872 році завдяки російському вченому Олександру Миколайовичу Лодигіна. Саме він вперше провів ток крізь стрижень з вугілля, який розміщувався в вакуумі колби, зробленої зі скла. При цьому відбувалася велика світловіддача через зростання сили струму, перевищення температур плавлення з подальшим згасанням лампочки. На основі даного досвіду були визначені відповідні для функціонування лампочок режими, а 1873 року вони вперше використовувалися на санкт-петербурзьких вулицях.

Саме в цей же період часу до розробки лампочок приступив Томас Едісон, який в подальшому отримав на них патент. Саме після цього його стали називати «батьком» найперших електричних ламп. Але не можна точно стверджувати, хто скоїв дане відкриття першим, оскільки прилад був винайдений одночасно в різних країнах. Зате Олександру Миколайовичу Лодигіна з великою ймовірністю належить ідея заміни вугільної нитки на вольфрамову, яка володіє високою температурою плавлення (3410 ⁰С). В цей же період часу Томас Едісон вніс свій вклад, створивши різьбову систему «патрон-цоколь», яка дожила до наших днів практичні ніяк не змінившись. Саме буква E в маркуванні сучасних цоколів говорить про те, що їх винахідником був американський вчений Едісон (Е – Edison Screw). Найпопулярнішими типами цоколя в Росії і Європі є Е27 і Е14, а в Америці використовуються інші, оскільки напруга мереж різниться. Через 20 років ще один американський вчений втілив в життя ідею заміни нитки спіраллю, завдяки чому зменшилися габарити лампочки, покращилася робота і збільшилася світлова віддача.

Устрій

Лампа розжарювання тільки на перших порах для непрофесійного людини може здатися простий і нехитрою, але це не так. Даний освітлювальний прилад – це сукупність різних наукових досягнень в області світлотехніки. На сьогоднішній день спіраль розжарювання може бути не тільки вольфрамової. Зараз матеріалом виготовлення також служить осмій, а також осмієва з’єднання. Крім того, колба сьогодні перестає бути вакуумної і заповнюється різними інертними газами. Саме дане нововведення допомогло уникнути сильне атмосферний тиск на лампу, значно збільшивши тривалість її роботи. Адже струм, проходячи через спіраль, провокує її сильне нагрівання (до 2900 ⁰С) і активне випаровування вольфраму, з його подальшим осіданням на склі. Отже, колба з часом перестає бути прозорою, зменшується її світловіддача, знижується термін служби нитки.

Лампи розжарювання відрізняються занадто яскравим світлом жовтого кольору, що викликає дискомфорт. Саме тому виробники випускають не тільки з прозорі лампочки, але і матові. Таке скло розсіює світло, роблячи його м’яким при невеликій втраті інтенсивності.

Посилання на основну публікацію