Історія створення конденсатора

Без конденсатора неможлива робота практично ні одного електричного кола або окремого функціонального блоку в приладі. У перетворювачах напруги, що погоджують, що перетворюють, передають і підсилюючих ланцюгах – всюди використовуються конденсатори. Навіть цифрова електроніка не може працювати без них. Розглянемо ж історію цього електронного компонента. Коли і ким він був вперше створений.

Дивно, але перший конденсатор, хоч і мав багато спільного з сучасними елементами (щодо фізичних властивостей), зовсім не був схожий на них. Навіть назва у нього було зовсім інше. Вперше конденсатор був створений випадково, як втім, і безліч інших винаходів в області науки і техніки. Якийсь голландський вчений Пітер ван Мушенбрук, проводячи в 1745 році свої досліди з електричною машиною, випадково опустив один з її електродів в банку з водою. А потім також випадково доторкнувся до електрода, коли машина не працювала, і відчув досить потужний електричний заряд.

За іншою версією (як відомо правдоподібність історичних фактів дуже частот досить складно довести) Мушенбрук спеціально намагався «зарядити» воду в банку. У той час вчені і дослідники ще вважали, що електрику – це якась рідина, яка знаходиться в будь-якому зарядженому тілі або предмет. Так ось, вчений спеціально опустив електрод електричної машини в воду, а потім взявши однією рукою банку, а інший випадково доторкнувшись до електрода він знову таки відчув потужний удар струмом. А оскільки експеримент проводився в місті Лейдені, то цю банку – прототип конденсатора, стали називати Лейденської банкою.

Є і ще одна версія того, що сталося події. Приблизно в той же час – в 1745 році настоятель собору в Померанії – німецький священнослужитель Евальд Юген фон Клейст намагався провести науковий досвід з метою «зарядити» святу воду електрикою і зробити її тим самим ще більше корисної. Він також використовував електричну машину, які в той час були досить популярними. Правда, він не опускав в банку сам електрод, а використовував в якості провідника металевий цвях. Випадково доторкнувшись потім до цвяха від також відчув всю силу електрики.

У такому вигляді конденсатор проіснував наступні 200 років. Вчені і дослідники його трохи допрацювали – банку зсередини і зовні покрили металом, а воду прибрали, і використовували її для різних дослідів в галузі вивчення електрики.

До речі слово «ємність», яке зараз використовується для позначення номіналу сучасних конденсаторів – це данина минулому. Адже спочатку цей елемент був скляним посудиною (банкою), який мав якийсь обсяг або ємність. До речі, лейденські банки були різних обсягів і чим більше, тим більше за площею електроди покривали їх зсередини і зовні. , Як відомо, навіть зі шкільного курсу фізики – чим більше за площею електроди конденсатора, тим більше його ємність.

Посилання на основну публікацію