Гіпотеза Планка про кванти

Класична електродинаміка відмовилася працювати не тільки в області фотоефекту. Вона також дала серйозний збій, коли її спробували використовувати для опису випромінювання нагрітого тіла (так званого теплового випромінювання).

Суть проблеми полягала в тому, що проста і природна електродинамічна модель теплового випромінювання приводила до безглуздого висновку: будь-яке нагріте тіло, безперервно випромінюючи, повинне поступово втратити всю свою енергію і охолонути до абсолютного нуля. Як ми прекрасно знаємо, нічого подібного не спостерігається.

У ході вирішення цієї проблеми Макс Планк висловив свою знамениту гіпотезу.

Гіпотеза про кванти. Електромагнітна енергія випромінюється і поглинається не безупинно, а окремими неподільними порціями – квантами. Енергія кванта пропорційна частоті випромінювання:

E = hv. (6.2)

Співвідношення (6.2) називається формулою Планка, а коефіцієнт пропорційності h – постійної Планка. Успішність гіпотези Планка наводила на думку, що закони класичної фізики незастосовні до малих часткам начебто атомів або електронів, а також до явищ взаємодії світла і речовини. Підтвердженням цієї думки якраз і послужило явище фотоефекту.

Посилання на основну публікацію