Геометрична оптика

Існуючі задачі оптики вирішуються на базі уявлень про хвильові явища, але це вимагає використання складного математичного апарату.

Відомо, що до того, як була відкрита хвильова природа світла, дослідники використовували геометричні методи розв’язання задач на побудову зображень в дзеркалах і лінзах і при розрахунку і конструюванні різноманітних оптичних приладів. Дані методи є основою геометричної оптики, яка по-іншому називається променевою.

Геометрична оптика – це розділ оптики, в якому вивчають закони поширення світла в прозорих середовищах і принципи побудови зображень при проходженні світла в оптичних системах, не враховуючи хвильові властивості.

Геометрична оптика заснована на законах:

  • Закон прямолінійного поширення світла (в однорідному середовищі);
  • Закон відбивання;
  • Закон заломлення світла.

Закони відбивання і заломлення світла є наслідком хвильової природи світла і використовуються без всяких обмежень. Закон прямолінійного поширення світла для однорідного середовища, що може використовуватися враховуючи обмеження.

В оптичних приладах світло проходить крізь отвори — діафрагми, які відокремлюють від хвилі якусь частину, що супроводжується дифракційними явищами.

Таким чином, явище дифракції обмежує застосовність закону прямолінійного поширення світла і обмежує застосовність геометричної оптики.

Посилання на основну публікацію