Електричним зарядом прийнято позначати фізичну величину, яка описує характерні особливості частинок або тіл вступати в електромагнітні силові взаємодії. Перефразувавши отримуємо, що він встановлює здатність тел виступати джерелом електромагнітних полів і брати участь в електромагнітній взаємодії.
Першим термін електричний заряд застосував Кулон у 1785 році.
Для маркування електричного заряду використовують символи q або Q.
У міжнародній системі одиниць (СІ) одиницею заряду виступає кулон. Кулон встановлюють за допомогою одиниці сили струму: 1 кулон (Кл) дорівнює заряду, що проходить за 1 с через поперечний переріз провідника при силі струму в 1 А.
Передати малоразмерному тілу заряд у 1 Кл нездійсненно, тому найчастіше в практичних розрахунках використовують:
1 мкКл = 1⋅10–6Кл, 1 нКл = 1⋅10–9Кл.
Для фіксації і визначення величини електричних зарядів використовують електрометрії.