1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Фізика
  3. Електричний опір людини

Електричний опір людини

Тіло будь-якої людини має здатність через себе проводити електричний струм. Різні тканини в тілі людини мають неоднакове опір. Припустимо – жирова тканина, шкіра, кістки мають високим опором, а м’язова маса, кров, лімфа, спинний і головний мозок – відносно невелика опір. Шкірний покрив людини має високий питомий опір, що визначає дійсну провідність тіла людини.

Як відомо, шкірний покрив людини має два основних шару:

Зовнішній шар (або епідерміс) – даний шар також містить в собі кілька більш тонких прошарків. Самий верхній шар має назву – роговий, вона складається з безлічі рядів старих ороговілих і відмерлих клітин. У відносно сухому і чистому стані даний шар можна розглядати як непоганий діелектрик (у нього досить високий опір). Після рогового шару йде паростковий шар. Він значно тонше попереднього і має більшу електричної провідність (тобто, малим електричним опором).

Внутрішній шар (або дерма) – жива тканина. Володіє малим опір.

Середнє опір людини з сухою, чистою і непошкодженою шкірою (при напрузі вимірювання 15-20 Вольт) буде знаходитися в межах близько 3-100 кОм (нагадаю, що 1кОм = 1000 Ом). Електричний опір людського тіла, а точніше кажучи, електрична провідність між 2-х електродів, що контактують з поверхнею шкірного покриву, можна приймати за три електричних опору (послідовно включених, тобто – шари епідермісу буде першим опором, а внутрішні шари, розташовані під ним є другим і третім електричним опором).

Врахуйте, що зовнішнє електричне опір людського тіла має крім активного опору ще й ємкісне, так як на ділянці додатки вимірювальних електродів виникає певна подоба ємності. Електроди і тканини людського тіла, добре проводять електричний струм, виступають в ролі обкладок, а діелектриком (ізолятором між обкладинками конденсатора) в нашому випадку буде епідерміс (зовнішній шар шкіри). Реактивний опір людського тіла обумовлює безпосередній вплив виду електричного струму і його робочою частотою. Припустимо, при робочій частоті струму в 10-20 кГц і більше можна говорити про те, що зовнішній шар шкірного покриву практично повністю втрачає своє відносно високий електричний опір. В результаті загальне електричний опір людського тіла буде характеризуватися тільки внутрішнім опору.

Дійсний стан шкірного покриву людини значно впливає на значення величини загального опору тіла людини. У разі порушення рогового шару (порізи, подряпини, садна та інші порушення) зменшується електричне опору тіла людини до значення внутрішнього опору (внутрішніх шарів і органів, що мають високу провідність), а це збільшує тяжкість наслідків при випадковому ураженні людини струмом. Такі ж наслідки можуть бути і при зволоженні шкірного покриву.

У випадку з змінним струмом стандартної частоти в 50 герц до уваги береться лише активне електричний опір тіла людини (приймають за 1 кОм). Насправді ж опір людського тіла, це величина досить непостійна. Вона має характеристики не лінійного виду і сильно залежить від безлічі умов (від параметрів електричного кола, дійсного стану шкірного покриву, умови зовнішнього середовища, фізіології конкретної людини та інше).

Значення величини струму, а також тривалість його впливу на людину мають прямий вплив на загальний опір тіла: чим більше струм і час його дії, тим електричний опір буде зменшуватися, так як відбувається нагрів шкіри, а це розширює судини, посилюючи кровопостачання цієї ділянки, що збільшує потовиділення. Підвищення електричної напруги, що діє на людське тіло, викликає зменшення опору шкірного покриву в десятки разів. У підсумку загальний опір тіла зменшується до межі 300 – 500 Ом.

ПОДІЛИТИСЯ: