Електрична ємність

Електрична ємність (С) – параметр провідного тіла, мірило сприйнятливості тіла або системи тіл акумулювати електричні заряди, утримуючи так енергію електричного поля.

Ємність вимірюється співвідношенням заряду відокремленого провідного тіла до його потенціалу (при дотриманні вимоги, що точка, в якій потенціал набуває значення рівне нулю, розташована в нескінченності):

С = q/U.

Для ємності пари проводять тіл, розмежованих діелектриком і заряджених однаковими за значенням і різні за знаком зарядами формула приймає вигляд співвідношення абсолютного значення заряду до різниці потенціалів цих тіл:

С = q / (U1 – U2).

Отже, можна зробити висновок: чим значніше електрична ємність, тим більший заряд вийде акумулювати провіднику, що володіє заданим потенціалом.

У системі СІ одиницею електроємності прийнятий фарад. 1 Ф дорівнює ємності позначеного відокремленого провідника, потенціал якого змінюється на 1 В при передачі йому заряду 1 Кл. Так само при виконанні розрахунків виражають електричну ємність в сантиметрах 1 Ф = 9.1011 см (згідно системі одиниць СГСЕ).

Ємність обумовлена геометричними розмірами і формою провідників, взаємним розміщенням провідників і діелектричною проникністю, і жодним чином не залежить від матеріалу провідника.

Не зайвим буде звернути увагу, що електроємність геометрично аналогічних проводять тел згідно їх розмірами.

Існування поряд з провідником інших тіл змінює його електроємність, оскільки потенціал провідника обумовлений і електричними полями, що формуються наведеними в оточуючих тілах зарядами зважаючи на прояви електростатичної індукції.

Термін електричної ємності застосуємо не виключно лише до одиничного провіднику, але і до сукупності провідників, так до системи пари провідників, розмежованих тонким шаром діелектрика— електричним конденсатором. Ємність конденсатора кваліфікує не відокремлену пластину, а систему пари пластин (провідників) в їх взаємному розміщенні відносно один одного.

Посилання на основну публікацію