Діелектрична проникність: визначення

Діелектрична проникність – це один з основних параметрів, що характеризують електричні властивості діелектриків. Іншими словами він визначає наскільки хорошим ізолятором є той чи інший матеріал.

Значення діелектричної проникності показує залежність електричної індукції в діелектрику від напруженості електричного поля, що впливає на нього. При цьому на її величину впливають не тільки фізичні властивості самого матеріалу або середовища, але ще і частота поля. Як правило в довідниках вказується величина, виміряна для статичного або низькочастотного поля.

Розрізняють два види діелектричної проникності: абсолютну і відносну.

Відносна діелектрична проникність показує відношення ізолюючих (діелектричних) властивостей досліджуваного матеріалу до аналогічних властивостям вакууму. Вона характеризує ізолюючі властивості речовини в газоподібному, рідкому або твердому станах. Тобто може бути застосована практично до всіх діелектриків. Величина відносної діелектричної проникності для речовин в газоподібному стані, як правило, знаходиться в межах 1. Для рідин і твердих тіл вона може перебувати в дуже широких межах – від 2 і практично до безкінечності.

Наприклад, відносна діелектрична проникність прісної води дорівнює 80, а сегнетоелектриків – десятки, а то і сотні одиниць в залежності від властивостей матеріалу.

Абсолютна діелектрична проникність – це постійна величина. Вона характеризує ізолюючі властивості конкретного речовини або матеріалу, не залежно від його місця розташування і впливають на нього зовнішніх чинників.

Використання

Діелектричну проникність, а точніше її значення використовують при розробці і проектуванні нових електронних компонентів, зокрема конденсаторів. Від її значення залежать майбутні розміри і електричні характеристики компонента. Цю величину також враховують і при розробці цілих електричних схем (особливо в високочастотної електроніці) і навіть інтегральних мікросхем.

Посилання на основну публікацію