Дані електродвигунів: що слід знати

Енергія, яка безповоротньо втрачається в електродвигунах перетворюється в тепло і сприяє нагріванню окремих їх частин та елементів. Для гарної надійності роботи і досягнення тривалого терміну служби нагрівання електродвигунів повинно обов’язково обмежуватися. Найбільш чутливими частинами щодо нагріву є ізоляційні матеріали. Саме їх якістю обумовлюється гранично допустимі рівні нагріву електродвигунів. Головне значення має створення сприятливих умов охолодження електродвигунів і відведення від них зайвого тепла.

Наявні втрати енергії в електричній машині стають більше зі збільшенням механічного навантаження, яка виявляється на вісь даного електродвигуна, а разом з цим збільшується і загальне нагрівання всім електричної машини. З цієї причини максимальна потужність навантаження на електродвигун, що допускається для даної електричної машини, спочатку визначається в основному цілком допустимої ступенем її теплового нагрівання, а також наявної механічною міцністю різних частин електричної машини, умовами знімання струму на контактах і т.д.

Складність режиму роботи даних електродвигунів змінного синусоїдального струму щодо магнітних навантажень (дію магнітної індукції, реальна щільність струму і т.д.), різних втрат енергії і температурного нагріву головним чином визначається не існуючої активної електричної потужністю, а повної електричною потужністю, оскільки значення магнітного потоку в електродвигуні спочатку визначається повним чинним напругою, а не його активної складової.

Корисна потужність, на яку спочатку був розрахований електродвигун, називається номінальною електричною потужністю. Всі інші величини, що характеризують роботу електричного двигуна при даній потужності, також називаються номінальними значеннями. До них можна віднести: номінальний струм і напруга, швидкість динамічного обертання, ККД та інші величини. А для електричної машини змінного виду струму також ще і номінальна робоча частота і номінальний коефіцієнт електричної потужності.

Основоположні номінальні значення величин прописуються в паспортних даних електродвигунів (на самому щитку), які прикріплюються до електричної машині. Відомо, що для електродвигуна номінальна електрична потужність є корисною потужністю на його валу, а для електрогенератора – потужністю, яка безпосередньо віддається з його вихідних клемних затискачів. Для електрогенераторів змінного струму вказується або повна, або активна номінальна електрична потужність.

Номінальні робочі напруги для електродвигунів і обмоток трансформаторів (первинних) при цьому маються на увазі рівними общестандартним електричним напруженням мереж, а для електрогенераторів і обмоток трансформаторів (вторинних) – на 5-10% вище, для того що б компенсувати наявне падіння напруги в електромережах.

Найбільш застосовується номінальне електричне напруження електродвигунів такі: для електродвигунів, що працюють на постійному струмі 220 і 440 в, для електрогенераторів постійного електричного струму – 115, 230 і 460 вольт, для електродвигунів, що працюють на змінному струмі – 220, 380, 660 вольт і 3, 6, 10 кіловольт, для електрогенераторів 230, 400, 690 вольт і 3,15; 6,3; 10,5; 21 кіловольт.

На території Росії, і більшості інших країн промислова частота змінного електричного струму дорівнює 50 герц, і більшість електричних машин змінного струму з цієї причини так само чиниться на 50 Гц. У США та інших країнах Америки стандартна промислова частота електричного струму дорівнює 60 герц. Для інших специфічних призначень (пристрої автоматики, електротермічні установки та інші) використовуються дані електродвигуни з іншими значеннями робочої частоти змінного струму.

Посилання на основну публікацію