Жорстка економічна політика – це тимчасова політика жорстких заходів держави по відношенню до економіки країни. Застосовується в періоди економічного спаду, кризи або депресії, і спрямована на зменшення рівня витрат у виробничому процесі.
Так само такий вид політики називають бюджетним, або політикою суворої економії.
Коли може бути застосована модель політики жорсткої економії?
Кризові тенденції часто наступають в ті періоди, коли на державній економіці позначається криза перевиробництва, який є закономірним етапом протікання економічного циклу, або ж відчувається суттєвий брак бюджетних ресурсів. Кризові явища характерні товарні перевиробництва, і, як правило, властиві капіталістичної моделі господарювання.
Суть політики жорсткої економіки
Суть такої політики полягає в різкому зниженні соціальних витрат для задоволення потреб населення, а саме – у припиненні або істотному зменшенні виплат зарплат, пенсій, соціальної допомоги, і разом з цим збільшення податкових тарифів.
На сучасному етапі розвитку ринкових відносин існує думка, що суперечить ефективності такої політичної моделі. Опоненти політики жорсткої економії обґрунтовують свою точку зору так: дана політика провокує наявність дефляційних процесів в країні і не сприяє виведенню країни з кризи. Незважаючи на це, з метою державного контролю політика жорсткої економії все ж проводиться. Але орієнтується вона при цьому не на комерційні інтереси, а саме на політичні.
Політичні причини проведення політики жорсткої економії
Цю політику доречно проводити з метою наповнення бюджету фінансовими засобами за рахунок підвищення податків на всіх рівнях, а так само з метою збереження євро як єдиної європейської валюти. Часто такі процеси супроводжуються державними постановами про заморозку пересування фінансових ресурсів у межах країни і за її межі.
Антиурядові настрої
Проведення політики такої моделі породжує зростання антиурядових тенденцій в суспільстві, так як від цієї політики страждають всі категорії населення, від простих працівників до великих бізнесменів, так як кожен з них поставлено в жорсткі рамки фінансових витрат і податкової політики.