Виробнича функція

Під виробництвом економісти беруть будь-яку діяльність з використання факторів виробництва для отримання як відчутних, так і невловимих благ з метою досягнення найкращого результату.
Діяльність будь-якої фірми може бути описана за допомогою виробничої функції. Вона завжди конкретна, тобто, призначена для певної технології. Виробнича функція відображає різноманітні способи поєднання виробничих факторів для виробництва певної кількості благ чи продуктів.
Q = f (F1, F2, …, Fn), де Q – оптимальний обсяг виробництва при заданих витратах; F1, F2, …, Fn – використовувані фактори виробництва.
Властивості виробничої функції:
1. Збільшення обсягу виробництва за рахунок зростання витрат тільки по одному фактору виробництва має межу.
2. Фактори виробництва, як правило, взаємно доповнюють один одного. При цьому без скорочення обсягу виробництва можлива взаємозамінність факторів.
Найчастіше використовують такі види виробничих функцій:
1. Виробнича функція Кобба-Дугласа:
Q = K в ступеня Альфа * L в ступеня Бета * К, де К – капітал; L – праця. Альфа і Бета – позитивні постійні, що характеризують технологію виробництва.
2. Виробнича функція двох факторів виробництва: Q = f (L; K). Графічно така функція може бути зображена у вигляді ізокванти.

Посилання на основну публікацію