Валюти: Французький франк (FRF)

Назва грошової одиниці на відміну від ряду інших валют, пішла не від міри ваги. З початку 1360-го року французький франк вже існував у вигляді валюти. Свою назву золота монета «франк» отримала, завдяки головному ворогові Франції на той період – Англії. У перекладі з французької мови «франк» означає «вільний». Таку назву гроші отримали в честь визволення короля Іоанна Другого з полону в період Столітньої війни. Одночасно з цим валюта стала в нагоді для дачі викупу англійцям.

Золотий франк 1360
Є й друга версія походження слова «франк». Вчені знайшли його коріння в латинській фразі «FRANCORVM REX», що означає «король франків». Таке словосполучення часто наносилася на монетах ще до появи грошової одиниці.

Історія франка

Історія валюти Франції бере свій початок ще з 14 століття:

1360 рік – викарбуваний перший золотий франк. Основним поштовхом до випуску нових грошей стало звільнення Іоанна Доброго з англійської полону. Монета отримала назву «кінний франк». На аверсі було зображення короля з мечем. Вага монети становила 3,885 грам. Один франк прирівнювався до Турського ліру і 240 деньє.

1365 рік – почалося карбування нової монети – «пішого франка», на аверсі якого був зображений стоїть на одному місці король. Вага нової монети був менше і становив близько 3.8 грам.

1461 рік – завершення правління Людовика XI, після чого почалася епоха нових монет – золотих екю.

1575 рік – викарбуваний французький франк зі срібла. Вага нової монети становила 14, 188 грами. За одну таку монету можна було отримати 240 дінье, 20 солей або один лівр.

Срібні франки, +1575
1586 рік – припинено випуск срібного франка, але деякі монети продовжували карбується до 1642 року.

До середини 17 століття срібний франк вийшов з обороту, а на його місце прийшов срібний екю.

1775 рік – серйозний дефіцит бюджету, сильний неврожай в країні, різке подорожчання хліба. З кожним роком все більше зростало напруження, яка стала причиною Великої французької революції.

1790 рік – випущені паперові гроші, ассігнатов. Спочатку ціна нової валюти по відношенню до золота становила 91%. Надалі курс постійно знижувався. У 1796 році він становив уже 0,29% від номінальної ціни.

З 1791 по 1793 року скасовано цеховий лад, кругова порука в платежах, а також феодальні повинності.

1793 рік – оформлений примусова позика обсягом в 12 мільйонів ліврів у багатих громадян країни.

1796 рік – на кінець року у французів на руках було більше тридцяти мільярдів ліврів ассігнатов. Гроші перетворилися в звичайний папір. Країні загрожувало банкрутство.

1799 рік – прихід до влади Наполеона. Під його керівництвом економіка країни почала працювати. Щорічні надходження в казну від сплати податків становили майже 660 мільйонів франків.

1801 рік – вдалося знизити дефіцит бюджету до мінімального рівня і покрити частину державно боргу.

1803 рік – випущені перші нові франки, які утримували свою ціну аж до 1914 року. Розмір золотого вмісту становив 0,2903 грама. Одночасно з новим франком були замінені старі луїдори, натомість яким прийшла оновлена ​​монета – луїдор.

1848 – фінансова криза, в результаті якого був введений так званий «примусовий курс». З цього моменту банківські установи могли відмовляти в обміні банкнот на монети. При цьому вільний курс валюти був замінений законним, коли приватні особи і фінансові установи взяли на себе зобов’язання брати паперові купюри в якості засобу для здійснення платежів.

1850 рік – «законний» та «примусовий» курс були скасовані.

1865 рік – створено Латинський валютний союз. Ініціатор – Франція. До нього увійшли чотири держави – Швейцарія, Італія, Бельгія та Франція. Було домовлено, що валюти приводяться до так званого «биметаллическому» стандарту. З цього року співвідношення срібла до золота стало 15,5 до одного, тобто на 4,5 грама срібла припадало 0,29 грам золота.

1868 рік – приєднання до союзу Греції та Іспанії.

1869 рік – приєднання до союзу Сан-Марино, Сербії, Болгарії та ряду інших держав.

1870 рік – початок війни. Обидва курсу ( «законний» та «примусовий» знову введені).

1873 рік – вартість срібла впала, тому від випуску срібних монет довелося відмовитися. По суті, відбулося плавний перехід до золотого стандарту.

1885 рік – російський імперіал (15 рублів) прирівнювався до 40 франків, а полуимпериал (7,5 рублів) – до 20 франків.

1906 рік – почався випуск монети 100 франків.

французький франк 1906
1914 року – з’явилися перші купюри на п’ять, десять і двадцять франків, розмін на монети був заборонений.

1920 рік – Латинський валютний союз розвалився, але на папері він припинив існування через сім років, в 1927 році.

1928 рік – обмін паперових франків знову відновився.

1929 рік – початок фінансової кризи. Фінансова система на базі золотого стандарту була зруйнована.

1936 рік – повністю припинений обмін на золото.

1939 рік – сформований валютний союз (зона франка).

1942 рік – початок випуску нових монет, що мають номінал від п’яти сантимів до п’яти франків.

1944 рік – в зверненні нові банкноти номіналом від двох до п’ятисот франків. Курс долара становить 50 франків.

1948 рік – початок реалізації Плану Маршалла. У цьому ж році відбулася девальвація франка.

1950 рік – введені в обіг нові монети номіналом до 100 франків і банкнота в 10 000 франків. Досягнута угода про продовження діяльності «зони франка».

1958 рік – курс франка до долара досяг позначки 420. Прийнято рішення провести нову девальвацію. 

1960 рік – введено стабільний франк. «Зону франка» покинули Лаос, Гвінея, Сирія, Ліван, Камбоджа і ряд інших країн.

1962 рік – із зони франка вийшла Малі.

1963 рік – грошова одиниця стала носити назву франк (без приставки «новий»).

1968 рік – втеча капіталу з країни призвело до різкого зниження золотовалютних резервів.

1969 рік – девальвація франка, падіння курсу з 4,9 до 5,55 франків за долар.

1970 рік – Європейським співтовариством введена в обіг нова міжнародна валюта ЕКЮ, яка грали роль платіжного засобу паралельно з франком.

1973 рік – з «зони франка» вийшли Мадагаскар і Мавританія.

Починаючи з 1962 року проводиться випуск різних монет Франції, багато з яких залишалися в обігу до останніх днів.

Також з 1960 року ведеться випуск банкнот номіналом від 5 до 500 євро.

1999 рік – в звернення з’явилося євро. Нова валюта ходила паралельно з євро.

2002 рік – французький франк вийшов з обороту. Одночасно з цим був проведений обмін екю на євро.

Посилання на основну публікацію