Способи встановлення цін

На практиці виділяють три основних способи встановлення цін:
1. Орієнтація на витрати – ціна формується як сума витрат виробництва, реалізації та необхідного прибутку. Використовують підприємства, які можуть не реагувати на зміни ринку, при ненасиченому ринку (відсутність конкуренції). Перевага пов’язано з простотою використання і зводиться до вирішення адміністративних завдань. Недолік – орієнтація на витрати призводить до порочному логічного колі: витрати визначають суму, ціна впливає на рівень попиту, попит на пропозицію, пропозицію на витрати, витрати визначають ціни.
2. Орієнтація на попит – ціна формується на основі попиту і сприйняття товару покупцями. Важливими аргументами при даному способі є корисність (пов’язана з наявністю товару замінника і з насиченням) і чутливість до ціни. Споживач оцінює корисність товарів суб’єктивно і порівнює з такими ж товарними показниками конкурента. Для оцінки корисності товару можна використовувати такі показники: унікальність, можливість порівняння, обізнаність про товар, кінцева користь, реальна ціна, частка покупки в загальних витратах, співвідношення ціна – якість, сумісність з наявними товарами, можливість створення запасів. Вимірювання чутливості покупців до рівня ціни здійснюється за допомогою еластичності, дозволяє встановити, в якому напрямку потрібно впливати на ціни, щоб зросли продажі. Даний метод застосовують підприємства, що діють на насиченому ринку і при високому рівні конкуренції. Гідність – він дозволяє врахувати ринкову ситуацію і реальні запити споживачів. Недолік – дорогий.
3. Орієнтація на конкурентів – ціна формується на основі аналізу поточних цін конкурентів. Вплив фактора конкуренції залежить від типу ринку:
– Ринок чистої конкуренції (багато продавців, багато покупців, постійні ціни і окремі підприємства не здатні вплинути на них);
– Ринок монополістичної конкуренції (товари диференційовані, конкурентів небагато, підприємство може змінити ціни в рамках групи диференційованих товарів);
– Ринок олігополії (невелика кількість продавців, вони взаємозалежні, товар не диференційований, цінова самостійність обмежена);
– Ринок монополії (один продавець, багато покупців, диктат ціни).
Даний спосіб використовують малі та середні підприємства з метою економії на дослідженнях і розрахунках. Гідність – підприємства, що використовують ціни конкурентів, отримують ціни, пристосовані до конкретних ринкових ситуацій. Недолік – копіюючи ціни конкурентів, підприємство може скопіювати і невдачі теж.
На практиці використовують всі три способи в комплексі, так як орієнтація на витрати встановлює нижню межу цін, орієнтація на попит – верхня межа, а орієнтація на конкурентів дозволяє врахувати ринкову ситуацію.

Посилання на основну публікацію