Ринок факторів виробництва: ринок праці

Основна особливість попиту на економічні ресурси полягає в тому, що він носить похідний характер від попиту на кінцеву продукцію. Попит на працю існує, коли є попит на результат цієї праці.
Будь-яка фірма при використанні факторів виробництва прагне до досягнення двох оптимумів:
1. максимізувати прибуток (MR = MC).
2. Мінімізувати свої витрати, оптимально використовувати фактори виробництва (MRl / Pl = MRk / Pk).
Приймаючи рішення про використання факторів виробництва, тобто: формуючи свій попит на ресурси, раціональний виробник зіставляє додаткові вигоди з додатковими витратами на ресурси.
Додаткові вигоди від використання праці характеризуються як гранична прибутковість праці (граничний продукт в грошовому виразі) – MRP.
MRPl – це той додатковий дохід, який може бути отриманий фірмою в результаті використання додаткової одиниці праці.
MRPl = MPl * MR, в умовах досконалої конкуренції, де MR = P, MRPl = MPl * P.
Додаткові витрати, пов’язані з ростом трудових ресурсів, виражаються категорією «граничні витрати на ресурс» – MRC.
MRCl – це ті додаткові витрати, які несе фірма, залучаючи додаткову одиницю праці. В умовах досконалої конкуренції MRCl = Pl (W – ставка заробітної плати). В умовах недосконалої конкуренції необхідно змінювати ставку заробітної плати, щоб застосовувати додаткову одиницю праці.
Якщо MRPl більше MPCl, то в даному випадку фірмі вигідно найняти додаткового працівника, так як він приносить додатковий прибуток. Якщо MRPl менше MPCl, то в даному випадку фірмі необхідно знизити чисельність праці, так як витрати на додаткову одиницю праці більше MR. Таким чином, фірма отримає максимальну вигоду за умови MRPl = MRCl.
В умовах досконалої конкуренції MRPl = W, MRPk = r (ставка відсотків в абсолютній величині), MRP землі = R (рента). Фірма в умовах досконалої конкуренції буде отримувати максимальний прибуток за умови: MRPl / W = MRPk / r = MRPз / R = 1. Графік Dl буде збігатися MRPl – то ж відноситься і до інших ресурсів.
Попит на працю може змінюватися при зміні ставок зарплати (ковзає по кривій попиту), а так само в результаті впливу нецінових чинників (право або лівосторонній зсув лінії попиту).
До нецінових факторів належать:
1. Зміна рівня технологій (технологічні вдосконалення знижують попит на капітал), перехід від трудомісткого до капіталоємкого фактору виробництва.
2. Зміна цін на інші фактори виробництва (капітал, земля). Якщо капітал став дорожче, то попит на працю знижується.
3. Зміна кількості інших факторів виробництва, що застосовуються фірмою. Збільшення капіталу і землі підвищує попит на працю.
4. Державна політика зайнятості.
Доходом на працю є заробітна плата:
1. Номінальна – сума грошей, одержувана робочим.
2. Реальна – сукупність товарів і послуг, які можна придбати на номінальну заробітну плату.
Головним фактором, що впливає на заробітну плату, є ефективність використання праці, яка вимірюється продуктивністю праці. Продуктивність праці = продукція / трудовитрати. І зворотний показник: Трудомісткість = трудовитрати / продуктивність праці.
Якість праці залежить від ряду факторів:
1. Фізичний стан.
2. Рівень освіти (вміння, навички).
3. Досвід роботи.
4. Наявність організаторських здібностей.
5. Ряд чинників, які не піддаються вартісному вимірі.
Попит на працю:
1. Індивідуальний – попит окремої фірми.
2. Ринковий – формується на основі суми попиту по галузям.
3. Галузевий – попит усіх фірм в даній галузі.

Посилання на основну публікацію