Податкова ставка

Податкова ставка – величина податкових нарахувань на одиницю виміру податкової бази.

Податкова ставка є одним з обов’язкових елементів податку та одним з основних критеріїв підрахунку податку поряд з об’єктом оподаткування, податкової базою, податковим періодом, порядком нарахування суми податку та ін.

Тільки коли визначена вся сукупність цих елементів, податок вважається встановленим.

Основні види податкових ставок

За способом нарахування податкові ставки бувають чотирьох видів: тверді, пропорційні, прогресивні і регресивні.

Тверді податкові ставки встановлюються в абсолютній сумі на одиницю (іноді весь об’єкт) обкладання незалежно від розмірів податкової бази (наприклад, транспортний податок). Таку ставку ще називають реальним податком.

Тверді ставки досить прості з точки зору обчислення платником податків і контролю з боку податкових органів. Зазначені ставки застосовуються в тих випадках, коли податкова база являє собою будь-яку кількісну характеристику об’єкта оподаткування, за винятком вартісної характеристики. Разом з тим істотний недолік цього виду ставки полягає в тому, що в умовах інфляції необхідно цю ставку періодично підвищувати, щоб зберегти належний рівень вилучення майна у вигляді податку.

Пропорційна податкова ставка виражається в певному відсотку від бази оподаткування незалежно від її обсягу (наприклад, податок на прибуток, ПДВ, податок на майно).

Також приклад пропорційної податкової ставки є податкова ставка податку на доходи фізичних осіб, яка становить 13 відсотків.

Пропорційні ставки застосовуються у випадках використання вартісних характеристик об’єкта оподаткування як податкова база. Ставки досить універсальні, оскільки при збереженні загальної державної політики оподаткування не вимагають індексації.

Прогресивна податкова ставка зростає в міру збільшення зростання податкової бази.

Є два типи прогресивної ставки: проста і складна.

При простій прогресії величина ставки зростає зі збільшенням податкової бази для всієї суми доходу.

При складній прогресії оподатковуваний база ділиться на частини, на кожну з яких нараховується податок з власної ставкою. При цьому ставка підвищується не для всього доходу, а лише його частини, яка збільшилася щодо попереднього податкового періоду.

Регресивна податкова ставка зменшується в міру збільшення зростання податкової бази. Регресивні податкові ставки необхідні тоді, коли держава намагається стимулювати подібне зростання.

Податкова ставка, виражена у відсотках до доходу платника, називається податкової квотою.

Посилання на основну публікацію