Первинний ринок цінних паперів

Первинний ринок цінних паперів (скорочено – ПРЦП) – один з видів ринку, де проводиться розміщення знову емітованих цінних паперів. Головні учасники – компанії, що здійснюють емісію цінних паперів, а також інвестори. Підприємства-емітенти, які потребують додаткового капіталу, створюють пропозицію на даному ринку. Покупці (інвестори) знаходяться в пошуку вигідною сфери для інвестицій. Як наслідок, створюється попит. Така взаємодія призводить до перетоку вільних ресурсів і їх вкладення в економіку країни.

Первинний ринок: завдання, функції, суб’єкти, види операцій

ПРЦП – одне з місць, де здійснюється первинний випуск і первинна передплата (розміщення) біржових активів (цінних паперів).

Головна мета первинного ринку – організувати емісію і розміщення активів.

Завдання ПРЦП полягають в наступному:

– залучити тимчасово вивільнені ресурси в потрібні сфери діяльності;

– активізувати фінансовий ринок;

– знизити темпи інфляції.

Функції первинного ринку:

– забезпечити ідеальні умови для випуску активів підприємствами (суб’єктами ринку);

– розмістити папери між учасниками (інвесторами);

– організувати облік емітованих інструментів біржового ринку;

– підтримувати на високому рівні і відповідно два найбільш важливі критерії – попит і пропозиція.

Основні суб’єкти, що працюють на первинному ринку – підприємства, які здійснюють випуск цінних паперів, і покупці знову випущених активів (інвестори). До найбільш зацікавленим учасникам ПРЦП можна віднести фінансові структури, інвестиційні фонди і посередницькі фірми (агентства, комерційні банківські установи і так далі).

Головні операції первинного ринку (ПРЦП) – випуск цінних паперів, визначення варіантів їх розміщення, обчислення реальної ціни активів, оцінка інвестиційних ризиків, проведення державної реєстрації, розміщення та зберігання емітованих паперів, реєстрація звітів за підсумками емісії і так далі.

ПРЦП забезпечує не тільки накопичення. Його особливість – ефективний розподіл капіталу за різними сферами і галузями економіки. Головним критерієм такого розміщення є прибуток, яку дають цінні папери. Це означає, що гроші, що направляються в компанії, сфери господарської діяльності та галузі, будуть забезпечувати найбільший прибуток.

Первинний ринок цінних паперів: сутність, тенденції, методи лістингу

Первинний ринок – засіб формування ефективної національної економіки. Він підтримує пропорції господарства при сформованій на певний часовий проміжок прибутку. ПРЦП виступає в ролі регулювальника економіки в цілому, визначає обсяги інвестицій в країні, грає роль потужного засобу для підтримки пропорцій в господарській сфері, оптимізації одержуваного прибутку і, як наслідок, формування ефективної економіки.

Емітентами виступають корпорації, муніципальна влада, уряд. Покупці – різні типи інвесторів (інституційні та індивідуальні). Відношення між учасниками ПРЦП залежить від обсягу заощаджень, рівня економіки, стану кредитної системи. У розвинених державах в ролі інвесторів все більше виступають взаємні фонди, страхові фірми, комерційні банківські установи та інші інвестори інституційного типу.

Первинний ринок визначає темпи і масштаби розвитку країни. При цьому загальний обсяг такого ринку в розвинених державах невеликий. Випуск цінних паперів актуальний при створенні нових підприємств або реорганізації вже діючих структур. Що стосується невеликих структур, то вони рідко можуть досягти обсягів, що дозволяють випускати цінні папери.

На первинному ринку є наступні методи лістингу:

– пряме запрошення. Підприємство запрошує потенційних інвесторів обзавестися випущеними цінними паперами по закріпленій ціною. Оповіщення проводиться за фактом випуску проспекту емісії;

– пропонування для продажу. Застосування методики підійде в тому випадку, коли вже діючий (початковий) акціонер планує продати свої акції. При цьому компанія має право організувати синдикат брокерських підприємств і банків, які купують весь випуск відразу. Діючим акціонерам можуть надаватися привілеї щодо покупки знову емітованих цінних паперів;

– тендерна пропозиція. Інвестор отримує пропозицію покупки акцій за найменшою ціною. По завершенні останньої дати подання заявок фінансові підприємства можуть розрахуватися за ціну виконання, що дозволяє емітенту залучити необхідний обсяг фінансів. На практиці вартість виконання може бути заниженою, якщо підприємство націлює випуск на широке коло акціонерів;

– приватне розміщення. Тут в ролі покупців виступає невелика група інвесторів, яка визначається заздалегідь. Іноді інвестиційний банк бере на себе функції пошуку відповідних кандидатур для покупки знову емітованих акцій. Такий метод обходиться дешевше підприємству, якщо порівнювати його з публічною пропозицією.

Посилання на основну публікацію