Оціночні зобов’язання

Оціночні зобов’язання – це зобов’язання з невизначеною величиною і (або) терміном погашення.

Термін «оціночні зобов’язання» введений ПБО 8/2010 «Забезпечення, непередбачені зобов’язання та непередбачені активи”. Він в цілому аналогічний поняттю резервів по МСФО (IAS) 37 «Резерви, умовні зобов’язання і непередбачені активи».

Оціночні зобов’язання відображаються в бухгалтерському обліку на рахунку 96 «Резерви майбутніх витрат».

Для відображення оцінного зобов’язання повинні виконуватися наступні умови:

1. В результаті минулих подій виникло зобов’язання, виконання якого неможливо уникнути.

Таким чином:

– Зобов’язує подія має відбутися до закінчення звітного періоду;

– Виконання обов’язків не можна уникнути в силу:

вимог законодавства або звичаїв ділового обороту;
існування іншого боку, перед якою виникло це зобов’язання. Наприклад, реструктуризація, про яку не оголошено, не приводить до виникнення оцінного зобов’язання. І, навпаки, реструктуризація, про яку оголошено, призведе до виникнення оцінного зобов’язання (при дотриманні інших умов визнання), оскільки у працівників виникнуть обґрунтовані очікування звільнення і отримання компенсації, у покупців виникнуть обґрунтовані очікування припинення випуску відповідної продукції та отримання неустойок в зв’язку з достроковим розірванням договорів, тобто після оголошення з’являється інша сторона (працівники, покупці), перед якою постає обов’язок.
2. Зменшення економічних вигод, необхідне для виконання оцінного зобов’язання, ймовірно (зменшення економічних вигод ймовірніше, ніж його відсутність).

3. Чи може бути обгрунтовано оцінена величина оцінного зобов’язання.

Оцінюється сума витрат, необхідних для погашення зобов’язання. Оцінка проводиться на підставі суджень керівництва, минулого досвіду або думки експертів. ПБО 8/2010, на відміну від МСФЗ (IAS) 37, вимагає документального підтвердження обґрунтованості оцінки.

Вимоги до дисконтування вартості оцінного зобов’язання присутній і в ПБО 8/2010 і в МСФЗ (IAS) 37. При цьому, якщо МСФЗ (IAS) 37 вважає за необхідне дисконтування «коли вплив фактора часу на вартість грошей істотно», то ПБО 8/2010 визначає чіткіші критерії – якщо термін виконання оцінного зобов’язання перевищує 12 місяців, або менший строк, встановлений обліковою політикою.

Прикладами оціночних зобов’язань є:

зобов’язання в зв’язку з реструктуризацією;
зобов’язання за свідомо збитковим договорами;
зобов’язання з охорони навколишнього середовища (наприклад, зобов’язання щодо відновлення навколишнього середовища після завершення видобутку корисних копалин);
зобов’язання за виданими гарантіями, поруками та іншим забезпеченням на користь третіх осіб, терміни виконання за якими ще не настали;
зобов’язання за гарантійними зобов’язаннями в зв’язку з продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг з гарантією;
зобов’язання по незакінчених на звітну дату судових розглядів і ін.

Посилання на основну публікацію