Неявний/прихований податок

Неявний/прихований податок – різновид податку, який безпосередньо не нараховується і не виплачується споживачами, але включається в сформовану для них ціну. У ряді випадків споживач навіть не має на увазі про додаткові нарахування. До прикладів таких прихованих/неявних податків можна віднести інфляційний податок, мито і так далі.

Неявний/прихований податок – непрямий вид податку, який переноситься на кожного з покупців за допомогою роздрібної ціни на товар.

приховані (непрямі) податки

Неявний/прихований податок: сутність та методи боротьби

Кожна людина платить податки щодня. Наприклад, на роботі із заробітної плати незмінно віднімається прибутковий податок. Платником податків є і роботодавець, які передає в казну держави податок на прибуток і соціальний податок. Людина купує послуги і товари за вартістю, яка збільшена за рахунок ПДВ. Загалом, податки – складова життя. Але по факту – це лише частина податків.

Більшість людей (підприємців і приватних осіб) намагаються піти від податків, знизити їх, оптимізувати свої виплати. Вони боротися з податковим тягарем. Але мало хто розуміє, що крім звичайних є ще й приховані податки, загальний обсяг яких може виявитися набагато вище.

Одним із прикладів є інфляційний податок, який має місце в період потужної інфляції. Остання порушує пропорції в розподілі коштів між приватним і національним сектором. При цьому виграє завжди держава, яка реалізує своє право на емісію, наприклад, для покриття державного бюджету. Країна розширює грошову пропозицію, тим самим збільшуючи інфляційні темпи. У населення, в свою чергу, знижується купівельна спроможність, а у держави – зростає.

Наслідки інфляції очевидні – доходи населення і підприємств падають, зростають ціни на товари, що користуються попитом на ринку, з’являється дефіцит грошових коштів у населення. Як наслідок, розвивається інфляція попиту, з’являється прихована конфіскація коштів у компаній і приватних осіб за допомогою оподаткування.

В результаті виявляється ефект Олівера-Танзі, коли платники податків навмисно затягують платежі і не вносять необхідні кошти в бюджет країни. Все це помітно на тлі зростання рівня інфляції, коли людям нічого не залишається, як відкласти виплати податків на кращі часи. За час «затягування» відбувається знецінення коштів, і в якості переможця виступає платник податків. Підсумок – ще більший дефіцит бюджету.

Сам інфляційний податок є прихованим. Йому піддаються всі власники готівки в момент інфляції. По суті, такі процеси буквально віднімають гроші з уже наявних на руках активів. У багатьох економічних школах даний вид податку подається, як регресивний податок на споживання.

Коли центральні банки друкують банкноти і емітують державну позику, вони підвищують загальну суму грошей, що звертаються в економіці. Подібні зміни призводять до інфляції. Підсумок – примус власників до виплати так званого інфляційного (неявного) податку.

Прихований податок може працювати і по інших каналах, наприклад, через тарифи на монополії і позичковий відсоток. Дані фактори формування собівартості, як правило, оплачуються вже споживачем продукції. Вони вже закладені в ціну (іноді по кілька разів).

Процентна ставка і витрати на послуги (товари) у природних монополій мають місце у витратах суб’єктів економіки. Як наслідок, це має на увазі закладання прихованого податку в їх ціну. Підсумок – інфляція на основні продукти природних монополій, наприклад, на ЖКГ, РЖД, паливо і так далі. Користувачами всіх послуг і товарів є природні монополії, які закладають в них свою вартість. Як наслідок, групу націнок і витрат доведеться оплачувати вже кінцевого покупця.

Приховані податки небезпечні і шкідливі не тільки необхідністю здійснення оплати, а тим, що їх хочеться платити менше, а заробляти – більше. Як правило, саме неявні податки виступають в ролі економічного гальма розвитку суспільства. Міжгалузевий баланс в сфері економіки, високий рівень інфляції, процеси перерозподілу прихованих податків (корупція), гальмування активності в економіці – це лише невеликий список наслідків прихованого обкладення податками.

При цьому є кілька методів, що дозволяють зменшити дію прихованих / неявних податків:

1. Об’єднатися суспільству – як представникам компаній, так і звичайним громадянам. В цьому випадку велику частину фінансових операцій можна буде здійснювати безпосередньо і без додаткових витрат. Так званий «бутерброд додаткових витрат» не потраплятиме до посередника. При наявності прозорості загальний обсяг неявних податків можна звести до мінімуму. Законодавство, як правило, не забороняє такі союзи.

2. Для підприємців – об’єднатися в господарські комплекси, що дозволяють диверсифікувати свої ризики. У створене співтовариство можна буде залучати додаткові послуги і товари. 

Посилання на основну публікацію