Нерозподілений прибуток

Retained earnings, retentions – це частка чистого прибутку компанії, яка залишається після сплати податків і розподілу дивідендів між акціонерами, яка використовується з метою реінвестування, на потреби розвитку. Нерозподілений прибуток може інвестуватися в основний капітал, може зберігатися у вигляді касових залишків або придатних для звернення на ринку цінних паперів, використовуватися для фінансування поглинання інших фірм, для пролонгування кредитів клієнтам, на виплати по позиках або для збільшення ліквідних активів. У порівнянні з мобілізацією нового капіталу шляхом запозичення або випуску акцій, утримання частини прибутку – це альтернативний та простіший метод фінансування.

З нерозподіленого прибутку може бути сформований резервний фонд, який представляє собою істотну частину капіталу багатьох компаній. У пасиві балансу вказується сума всієї нерозподіленого прибутку за весь час існування компанії, відбивається на окремому рахунку «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)». За дебетом рахунка записується непокритий збиток і витрачання нерозподіленого прибутку на дивіденди, а також відрахування її в резервні та інші фонди. Перш ніж робити записи в бухгалтерському обліку, бухгалтер зобов’язаний перевірити, наскільки рішення, відображені в протоколі загальних зборів акціонерів, відповідають тому порядку розподілу чистого прибутку, який зафіксований в Статуті компанії.

Якщо цей рахунок пішов в мінус, така ситуація називається накопичений дефіцит.

Як економічний показник нерозподілений прибуток характеризує динаміку росту організації на власній основі, за рахунок внутрішніх накопичень.

Дивіденди по акціях (stock dividends) – розподіл додаткових акцій на капітал без оплати готівкою скорочують нерозподілений прибуток і збільшують установчий капітал. Нерозподілений прибуток плюс загальна сума по всіх рахунках капіталу компанії складають власний капітал підприємства (net worth).

Посилання на основну публікацію