Нерозкритий факторинг

Нерозкритий факторинг – один з видів факторингу, при якому продавець товару не розкриває причин застосування фактора. В такому випадку фактор виступає в ролі покупця вже реалізованих товарів, а не заборгованості, що виникла в результаті продажу. Фактор діє у вигляді «нерозкритого прінціпіала», призначаючи реального (оригінального) продавця в якості свого агента і передаючи йому повноваження щодо стягнення заборгованості. Фактор бере на себе всю відповідальність за несвоєчасне отримання виплат, тому з позиції продавця фактор надає аналогічну нормальному факторингу послугу.

Нерозкритий факторинг: сутність та місце в класифікації

В основі будь-якої угоди факторингу (в тому числі і нерозкритого) лежить договір. Документ має рамковий характер, тобто його завдання – реалізація конкретних доручень, а також прописування загальних умов взаємодії сторін. Крім цього, в договорі прописуються тонкощі перекладу прав вимог від одного боку (експортера, постачальника) до іншої сторони – імпортеру. У документі також прописуються нюанси відкриття рахунку постачальника, особливості прийняття конкретних доручень і так далі.

Договір факторингу буває двох типів – конфіденційним (закритим) або відкритим. У першому випадку дебіторів не повідомляють про підписання факторингового угоди. При цьому в будь-якому з документа має визначатися право регресу, а саме повернення товару постачальнику (переуступка вимог).

Види факторингу

За правовій основі все угоди (договори) факторингу діляться на кілька типів:

1. Розкрита факторинг. Суть такої угоди в тому, що покупець оповіщається про укладення договору про фінансування. Такий вид факторингу заснований на поступку фактору, як праву сторони-експортера вимагати виплат покупної вартості. Послуги одержання такої ціни при розкритому факторингу реалізується в такий спосіб:

– фактор оформляє договір зі стороною-експортером, за яким він повинен купити у нього короткострокові борги покупців з інших країн;

– як тільки сторона-експортер здійснює продаж товару за кордон, право вимоги ціни відступається фактору. Останній (на прохання продавця) виплачує покупну ціну;

– покупець оповіщається, що покупну ціну не потрібно сплачувати експортеру;

– борги, які підлягають покриттю, але не підтверджені фактором, купуються з правом на регресивні вимоги.

2. Нерозкритий факторинг – ще один вид договору факторингу між фактором і стороною-експортером. Його особливість – конфіденційний характер і відсутність повідомлень іноземному покупцеві. Велика частина видів нерозкритого факторингу – практично поступка прав продавця від фінансової корпорації до фактору. При цьому основні форми не відповідають вимогам юрисдикції, адже покупець з іншої країни не інформується щодо поступки прав вимоги.

Схема факторингу

Є іноземні правові системи, в яких фактична передача прав не визнається, тому компанії, як правило, погоджуються на роботу саме з такою формою факторингу.

Один з видів нерозкритого факторингу – викуп рахунків з дисконтом (знижкою). Реалізується такий договір у формі, що базується на праві справедливої ​​цесії вимоги сторони-експортера з передачі покупної ціни фактору. При цьому закордонний покупець не отримує інформації за домовленістю про факторинг. У свою чергу, фактор виплачує покупну вартість стороні-експортеру.

У договорі факторингу, як правило, описується факт отримання експортером ціни, як довірчого власника фактора. При цьому він повинен виконати зарахування отриманих коштів на окремий, зазначений в факторі рахунок. Дисконтування рахунки здійснюється зі збереженням прав на вимогу по регресу.

Ще один вид нерозкритого факторингу – договір, в якому передбачено продаж товарів експортером за готівкові кошти. Угода також дає повноваження експортеру на перепродаж товарів закордонному покупцеві, який виступає в ролі нерозкритого агента. Перепродаж закордонному покупцеві, як правило, відбувається на умови надання позики. За такою угодою експортер отримує покупну вартість від закордонного покупця з позиції агента фінансової компанії. При цьому в його завдання входить повний звіт перед нею.

3. Оборотний факторинг передбачає, що у фактора є право регресивних вимог щодо експортера в разі, якщо іноземний покупець не зробить платежів по рахунку. Питання щодо регресу до експортера можна вирішити за допомогою домовленостей між сторонами.

4. Безоборотний факторинг. Його суть в тому, що фактор, який одержує право вимоги покупної ціни, не може вимагати покриття збитків у разі невиконання покупцем своїх обов’язків у відношенні боргу. Як наслідок, тут мають місце кредитні ризики.

5. Прямий факторинг передбачає наявність лише одного фактора (з експорту), що знаходиться в державі експортера-постачальника. Мається на увазі, що з останнім і був укладений договір факторингу.

Посилання на основну публікацію