Монополістичний прибуток

Монополістична прибуток – це специфічний вид прибутку домінуючого на ринку суб’єкта господарювання, отримана в результаті монополістичної діяльності та обмеження інтересів споживачів.

Формується без зв’язку з додатковою вартістю, внаслідок продажу продукції за штучно завищеними цінами. Є результатом відсутності у контрагентів монополіста альтернативного джерела постачання або збуту унікального товару.

Механізм отримання монополістичної прибутку

В умовах ідеальної конкуренції суб’єкти господарювання можуть розраховувати на приблизно рівну прибуток від одного виду діяльності

Надприбуток обумовлена ​​можливістю монополіста істотно обмежувати виготовлення певного типу продукції і робити визначальний вплив на ціноутворення в своїх інтересах.

В умовах ідеальної конкуренції суб’єкти господарювання можуть розраховувати на приблизно рівну прибуток від одного виду діяльності. Монополіст отримує економічно необґрунтовану надприбуток.

Монопольно завищена продажна ціна включає:

  • витрати на виробництво, доставку, реалізацію товару;
  • звичайну прибуток, що відповідає тій, яку отримують суб’єкти господарювання з аналогічним видом економічної діяльності, працюючи в конкурентних умовах;
  • надприбуток, обумовлену безпідставно завищеною вартістю товару.

Монопольно занижена закупівельна ціна не покриває:

  • витрати постачальників на виробництво, доставку, реалізацію продукції;
  • звичайну прибуток продавців, на яку вони могли б розраховувати, працюючи на ринку з конкурентними умовами.

Відповідальність за отримання монополістичної прибутку

Припинення монополістичної діяльності, що веде до необгрунтованого збагачення, покладено на Федеральну антимонопольну службу. Чиновники державного органу має право:

  • виносити монополісту попередження;
  • видавати обов’язкові до виконання приписи;
  • штрафувати;
  • ініціювати поділ монополіста на кілька юридичних осіб в судовому порядку.

Залучення суб’єкта господарювання до відповідальності можливо тільки за умови констатації його домінуючого положення на ринку:

  • роботою в умовах природної монополії (приклад: газо-, водо-, електропостачання);
  • контролем над певним сегментом ринку, що перевищує 35% і відсутністю значної конкуренції.

Види відповідальності:

 громадянська в формі примусу до компенсації збитків через суд;

  • адміністративна – штрафи, примусове розділення монополіста в зв’язку зі зловживання домінуючим становищем і маніпуляцією цінами;
  • кримінальна – штрафи, заборона займати керівні посади, позбавлення волі керівника монополіста за обмеження конкуренції.
Посилання на основну публікацію