Модель Адізеса

У цій моделі виділяють десять етапів життєвого циклу організації.

1) Зародження. Цей етап характеризується тим, що засновник оточує себе людьми, які підтримують його ідею, погоджуються допомогти і втілити її в життя.

2) Дитинство. На цьому етапі підприємство ще не має структури організації і не розподіляє повноваження і відповідальність між персоналом. Саме цей період є переходом від ідеї до дій. До уваги береться результати виробництва і задоволення потреб споживачів.

3) Дитинство. Компанія все ще знаходиться без розподілу між структурними одиницями їх обов’язків і відповідальності. При цьому з’являються перші труднощі, з якими справляється підприємство. Люди бачать, що ідея почала працювати на свого засновника, тому змінюється і думка про майбутню діяльність компанії.

4) Юність. Етап є значущим, оскільки організатор розуміє, що не може впорається з керуванням компанії самостійно, тому необхідно змінити структуру і делегувати повноваження. Компанія зростає за рахунок нових працівників і професійних менеджерів. Відбувається конфлікт нових робочих і старих фахівців.

5) Розквіт. Організація вже представлена ​​структурно, позначені функції, а також системи заохочення і покарання. Успіх діяльності представлений задоволенням потреб споживачів і досягнення стратегічних цілей. На цьому етапі можуть створюватися дочірні компанії, що проходять життєвий цикл з самого початку.

6) Стабілізація. З цієї стадії починається старіння підприємства. Компанія не хоче прагнути до змін і тому приділяє увагу міжособистісних відносин в колективі, ніж ризиків, що виникають в бізнесі.

7) Аристократизм. Компанія вже має напрацьований капітал, який спрямовується на зміцнення системи контролю та облаштування діяльності. Розробляються правила, пов’язані з традиціями суспільства, і існують лише тому що вони є у інших. Підприємство купує нові ідеї, поглинає фірми, що знаходяться на ранніх стадіях життєвого циклу.

8) Рання бюрократія. У компанії починають з’являтися конфлікти в структурі, які вирішуються звільненням персоналу, але ніяк не зміною самої структури. Саме створення внутрішніх проблем відволікає компанію від задоволення запитів споживача.

9) Пізня бюрократія. Організація намагається вирішувати свої проблеми, дотримується усіх необхідних принципи і процедури. Компанія не схильна до ефективної роботи, змін, вона здійснює жорстку систему контролю, яка ніяк не сприяє ефективності праці.

10) Смерть. Як тільки клієнти перестають користуватися послугами компанії, відбувається смерть. Це довгий процес, який супроводжується виведенням інвестицій.

Посилання на основну публікацію