Митно-тарифна політика держави

Митний кордон – лінія, що окреслює митну територію.
Митна територія – територія, яка в повній мірі знаходиться під юрисдикцією митного союзу.
Митна територія України – це сухопутна територія України , а так само внутрішні і зовнішні води і повітряний простір над ними, і континентальний шельф.
Структура митних органів України : Державний митний комітет – регіональне митне управління – митниця – митні пости.
Помилковою є думка, що митні пости знаходяться на митному кордоні. Вони розташовуються в місцях концентрації зовнішньоекономічної діяльності та служать для прискорення митного управління.
Наприклад, на території Челябінської області діють дві митниці: Челябінська і Магнітогорська. Обидві вони підпорядковані Уральському митному управлінню в Єкатеринбурзі. Челябінській митниці підпорядковуються Киштимскій, Ашінскій, Троїцький, Саткинський, Верхнецфалейскій митний пункти і митний пункт аеропорт.
Митний тариф – перелік ставок митних зборів.
Мито – податок, що стягується державою при перетині товару митного кордону.
Залежно від напрямку руху товарів мита бувають:
1. Експортні – їх завдання обмежити поставки на світовий ринок сировинних товарів, підвищення цін і зростання доходів скарбниці і виробників.
2. Імпортні – є переважною формою мит, прийнятої для захисту національного виробництва від іноземної конкуренції. Мито підвищує ціну імпорту на величину ставки. При зростанні цін на товар, знижується попит на нього, отже, споживач заміщає дорожчий імпорт дешевшим вітчизняним аналогом. Таким чином відбувається протекція імпортозамінних виробництв.
За способом стягнення мита діляться на:
1. Адвалорні – нараховуються у% митної вартості оподатковуваних товарів.
2. Специфічні – нараховуються у встановленому розмірі за одиницю оподатковуваного товару.

Посилання на основну публікацію