Мінова вартість: сутність та концепції формування

Багато істориків і економісти з давніх часів ставили за мету розібратися, чому мінова вартість має саме такі, а не інші параметри. Крім цього, вони хотіли зрозуміти, за якими ознаками можна порівняти на перший погляд несхожі об’єкти угоди.

На цей рахунок існує дві концепції:

1. Перша – трудова теорія мінової вартості. Послідовники цієї концепції вважають, що мінова вартість безпосередньо залежить від обсягу затраченої праці при її виробництві.

2. Друга – теорія граничної корисності. Тут точкою відліку є корисність товару. Тобто чим потрібніша річ суспільству, тим більшу вартість вона має.

Грубо кажучи, описані вище підходи можна назвати споживчим і виробничим відповідно.

Послідовники маржинальної теорії вважають, що головний фактор при формуванні мінової ціни – корисність об’єкта угоди. Таким чином, дослідники звернули увагу на одне з головних властивостей товару – його якість, а не кількість. Завдяки цьому, річ можна розглядати з позиції умов міни, а не в ролі еквівалента.

“Маржиналісти” вдалося довести, що кількість і якість товару взагалі не залежать один від одного. Якщо людина має пару рукавичок, то це і буде гранична корисність (максимальне благо). Коли інша людина вирішить обміняти, наприклад, пшоно на рукавички, то він буде виходити саме з граничною корисності об’єкта для обміну. Аналогічним чином буде роздумувати і власник рукавичок, які буде міняти їх на зерно.

Мінус описаного підходу – в його однобокості розгляду. Зокрема, суб’єкти товарних взаємин розглядаються з позиції споживачів, які на ринку виступають в ролі звичайних покупців. Як наслідок, оцінка товару закладається з урахуванням споживчих поглядів і є частиною мінової ціни. Але тут потрібно пам’ятати, що в товарному обміні беруть участь не тільки споживачі (покупці) продукції, але і виробники, які реалізують товари. В теорії маржиналізму даної категорії учасників ринку приділено мінімальна увага.

Щоб усунути цю однобічність, в розрахунок береться друга концепція – трудова. За цією теорією мінова вартість формується з урахуванням трудових витрат на виготовлення тієї чи іншої речі. Це логічно, адже виробника, як правило, мало цікавить реальна користь товару. Йому важливо, скільки часу і сил він витратив на його виготовлення. Тобто, чим більше він вклав ресурсів у виробництво, тим вище мінова вартість товару.

Надалі при розрахунку єдиної міри витрат праці були враховані і інші аспекти – різнорідність чинників, роль кожного з них, глибина і спосіб участі в виробничому процесі. Таким чином, з урахуванням мінової вартості і витрат праці виробників товару і була сформована теорія трудової ціни.

Структура мінової вартості

Описані вище теорії (граничної корисності і трудова) мають відмінності політичного, ідеологічного та наукового характеру. Це пояснюється наступними аспектами:

– у трудовій теорії мінова вартість залежить від суспільної праці. Таким чином, вона відображає першочергову економічну і соціальну цінність праці, важливість його результатів та участь в підвищенні продуктивності;

– в теорії граничної корисності упор робиться на те, що товар – це всього лише результат особливостей ринку, тобто рівня попиту на конкретну річ. Така концепція має більше торговельну (спекулятивну) складову мінової вартості товару.

В результаті трудова теорія відображає інтереси суспільства в цілому, ідеологію певної групи людей. Що стосується концепції граничної корисності, то вона характеризує потреби виключно торговців, представників бізнес-діяльності.

Свого часу питанням мінової вартості займався Карл Маркс. Йому вдалося розкрити сутність цього параметра і його безпосередній зв’язок з трудовими затратами. З іншого боку, він не приділив належної уваги особливостям відхилення величин мінової ціни того чи іншого об’єкта угоди (речі, товару) від їх цін в кожній конкретній операції міни.

У своїй теорії Маркс лише частково зазначає, що відхилення є випадковими і в кінцевому підсумку сумарна величина мінових цін на товари, що створюються в суспільстві, дорівнює сумі їх реальних цін. Згодом ця теорія була підтверджена концепцією граничної корисності речей. У свою чергу, трудова концепція неодноразово піддавалася критиці через свою нездатність точно визначити особливості формування рівноважних цін на товари в умовах ринку.

Посилання на основну публікацію