Кредит експортно-імпортний

Експортно-імпортні операції фінансуються банківськими установами шляхом надання зворотних процентних кредитів у формі товарів чи грошових коштів на обумовлений угодою конкретний термін.

Кредитування експортних операцій

Операції по експортному кредитуванню мають право здійснювати як державні банки і структури, так і приватні компанії.

Даний процес представляється двома формами:

1. Видача фірмового кредиту. Даний вид передбачає надання банківськими установами клієнтам – зарубіжним виробникам або експортерам – авансів для покупок. Такі купівельні позики збільшують кошти експортерів і забезпечують зобов’язання замовників з-за кордону.

2. Видача банківського кредиту. Ця форма здійснюється в таких випадках:
Надання під товар позики експортеру. Цей вид надання кредиту дає можливість підприємству-експортеру нарощувати операції, пов’язані з метою кредиту. При цьому виключається необхідність очікування отримання коштів від реалізації раніше відпущеного на експорт товару.

Видача позики під товари, ще знаходяться в дорозі.

Надання кредиту не тільки під товарний заставу, а й під забезпечення товарними документами імпортера.

Видача кредитів великим підприємствам-експортерам без товарного застави.

За тривалістю надання кредити розрізняють так:

  • короткострокові – кредитуються споживчі товари і сировину терміном до року;
  • середньострокові – фінансуються експортні поставки обладнання і машин терміном від року до п’яти років;
  • довгострокові – здійснюється кредитування великих проектів та інвестиційних товарів тривалістю понад п’ять років.

Експортне кредитування: нетрадиційні види

Форфейтинг – така форма надання банком експортного кредиту, при якій він без повернення на продавця купує векселі і інші боргові зовнішньоторговельні вимоги.

Дана форма, як правило, може бути застосована при постачанні обладнання, машин і великих многокомплектного об’єктів з тривалим терміном кредиту. Форфейтор беруть векселі, видані тільки в конвертованих валютах, з оглядкою на загальноекономічний стан контрагента або платоспроможність держави-імпортера.

Факторинг – це комісійна фінансова операція, яка передбачає переуступку постачальником дебіторської заборгованості фактору. Дана операція оформляється угодою за участю всіх сторін угоди і проводиться для якнайшвидшого отримання більшої частини коштів з заборгованості, іноді з дисконтом. За умовами факторингового контракту клієнт відразу отримує від компанії від сімдесяти до дев’яноста відсотків кредитних вимог, а решту коштів виплачуються після витребування повної суми боргу за мінусом кредитних відсотків і комісії, яка належить компанії.

Сторонами факторингового угоди виступають експортер-постачальник і банк-фактор або факторингова спеціалізована компанія. Боржник в цьому виді договору не визнається стороною і не впливає на його суть і висновок.

Кредитування імпортних операцій

Кредитування операцій з імпорту має дві форми:

1. Кредитування на відкритий рахунок. Цей тип кредиту надається на підставі клієнтської угоди. Згідно з цим документом на розрахунковому рахунку імпортера банк відображає його заборгованість в сумі повної вартості всіх проданих, а також вже відвантажених товарів. Такий вид позики допускається тільки тоді, коли поставки товару носять регулярний характер, а суми заборгованості гасяться періодичними платежами.
2. Оформлення вексельного позики. Даний тип позики передбачає те, що, відвантаживши товари, експортер виставляє імпортеру вексель на їх вартість. Одночасно з цим у імпортера виникають зобов’язання в конкретний термін оплатити вексель, які він зобов’язується виконати.

Види кредитів для імпортних операцій:

1. Акцептно-рамбурсного позику. Цей тип позики передбачає надання банком акцепту векселем під умову отримання гарантій від закордонного банку, що обслуговує контрагента-імпортера.

2. Акцептний позику. За даним типом позики банк видає позику у вигляді акцепту (згоди) іноземного банку на здійснення оплати за переказним векселем, виданим експортером. До настання граничного терміну платежу імпортер зобов’язується внести на рахунок повну суму за платежем, а банк зобов’язується перерахувати боргові кошти експортеру.

Посилання на основну публікацію