Корпоративний сектор

Корпоративний сектор – це частина економіки країни, яка представлена ​​діяльністю приватних компаній або корпорацій. При цьому роль, яку відіграють великі корпорації в становленні і розвитку економіки, в цілому куди істотніше, ніж вплив сектора малого бізнесу (хоча він теж грає важливу роль).

Позитивні сторони діяльності корпорацій

Відбувається підвищення ефективності важелів управління і механізмів економіки.

Корпорації мають більш обширні і масштабні процеси виробництва, більш сучасні технології, в них укладено більше стадій виробничого процесу. Все це дозволяє істотно збільшити кінцеву продуктивність праці, що, в свою чергу, впливає на зростання продуктивності в масштабі всієї економічної системи.

Корпорації мають високу економічною потугою і здатністю впливати на економіку країни завдяки високій концентрації капіталів. При цьому корпорації здатні виробляти якісну продукцію з високою ефективністю використання наявних ресурсів, що, в свою чергу, посилює конкурентоспроможність країни в цілому на світовому ринку.
корпоративний сектор

Негативні сторони діяльності корпорацій

Основний негативною стороною корпорації є можливість перетворення її в монополію на увазі концентрації певного рівня влади над ринком. Серед інших негативних сторін можна відзначити:

Можливість управління рівнем цін на ринку з метою отримання власної вигоди.
Відсутність конкуренції породжує інноваційний застій, тобто зникає необхідність ретельного контролю якості та вдосконалення технологій.
Управління споживчим попитом – замість відповідності потребам покупців, монополія змушує споживача погоджуватися на той товар, який є в наявності.

Однак, незважаючи на всі можливі негативні ефекти, монополія забезпечує поступове поліпшення своєї продукції за рахунок стійкого становища, немає необхідності вибудовувати короткострокові проекти, спрямовані на виживання компанії. При певній політиці, яка обмежує освіту монополії, зростання корпорацій позитивно позначається на розвитку економіки. Але при цьому багато що залежить і від тих моделей, згідно з якими проводиться політика доходів корпорації. А існують дві ключові моделі, згідно з якими можуть розподілятися доходи корпоративного сектора.

Моделі розподілу доходів корпоративного сектора

1. Модель №1

Має на увазі собою наявність в економіці тільки корпоративного сектора, виключаючи при цьому можливість розвитку малого і середнього бізнесу. У подібному випадку суспільство забезпечується достатньою кількістю масової продукції, однак, істотно знижується зайнятість. Населення має серйозні проблеми з працевлаштуванням, оскільки малий і середній бізнес не надає додаткові робочі місця.

2. Модель №2

Одночасно з розвитком корпоративного сектора розвивається малий і середній бізнес, який дозволяє забезпечити населення додатковими товарами і послугами. Таким чином, відбувається найбільш повне задоволення потреб населення, ринок товарів масового споживання отримує більш широкий розвиток і виробництво забезпечується навантаженням в повній мірі.

Тобто, російський корпоративний сектор і сектора малого і середнього бізнесу взаємозалежні і забезпечують підтримку один одного всередині єдиної економічної системи. Що тягне за собою поступове, але стійке її розвиток.

Корпоративний сектор

Таким чином, можна прийти до висновку, що обмеження монополій грає дуже важливу роль у забезпеченні сталого розвитку економіки та стабільного попиту на продукцію масового споживання, вироблену корпораціями. Однак навіть проведення ефективного обмеження утворення монополій не здатна в повній мірі забезпечити стійке зростання економіки. Необхідно розвивати внутрішній попит на продукцію, вироблену корпорацією, щоб забезпечити ефективний розподіл доходів.

Посилання на основну публікацію