Форми і цілі оформлення місцевої позики

Сьогодні є дві основні форми місцевих позик:

  • 1. Емісія муніципальних цінних паперів.
  • 2. Отримання позики.

Що стосується сфери кредитування (позик), то тут в ролі інвестора виступають бюджет (держава) або комерційні банки. При цьому позика, що надається місцевим органам банками, за своїми умовами ідентична тим кредитами, які мало не щодня видаються організаціям і компаніям. Такий підхід не завжди вигідний для місцевої влади.

При виборі оптимальної форми кредитування важливо звертати увагу на два основні моменти:

– по-перше, загальну вартість позики, тобто додаткові витрати в разі залучення певного обсягу ресурсів;

– по-друге, наявність необхідних засобів в потрібному розмірі на ринку капіталів.

Так склалося, що найбільш перспективним способом залучення коштів до місцевих бюджетів є емісія муніципальних активів. Основна перевага такої форми запозичення – доступність і дешевизна. Тобто випустити свої цінні папери набагато вигідніше, ніж оформити стандартний кредит в одному з комерційних банків. Головна причина – наявність додаткових пільг у сфері оподаткування при випуску облігацій.

До основних цілей емісії цінних паперів місцевими органами влади можна віднести:

1. Покриття існуючого бюджетного дефіциту. Істотні витрати місцевої влади часто мають сезонну структуру. Наприклад, в одних районах може мати місце проблема забезпечення с / г продукцією (на півночі країни), а в іншому регіоні – отримання авансових платежів виробниками такого товару. Через те, що поповнення бюджетних коштів є нерегулярним, може знадобитися мобілізація істотних коштів, а саме проведення емісії цінних паперів.

2. Покриття кредитів, які були розміщені трохи раніше. Дану методику можна порівняти зі звичайним рефінансуванням існуючих боргів місцевого бюджету. Цей можливо лише в тому випадку, коли власники облігацій мають певний рівень довіри. В іншому випадку борги можуть тільки накопичуватися, а це неминуче призведе до руйнування.

3. Згладжування поточних коливань, які можуть бути вирішені за допомогою випуску цінних паперів. Таким способом муніципальна влада забезпечують стабільне надходження коштів до бюджету і усувають явні касові розриви. Рішення такого завдання найбільш важливо для тих регіонів, де податки багато в чому залежать від виробничого сезонного циклу.

4. Забезпечення різних фінансових структур (в тому числі і банківських установ) надійними резервними активами, що відрізняються високим рівнем ліквідності. У ряді країн (в тому числі і в Україні) досягнення цих цілей є неактуальним, адже будь-яких вимог формування вторинних банківських резервів немає. З іншого боку, для страхових фондів вже є нормативи, які наказують наявність на руках певних обсягів муніципальних паперів.

5. Фінансування власних проектів, які потребують суттєвих капіталовкладень. Реалізувати такі цілі за рахунок бюджетних коштів не завжди вдається – доводиться залучати капітал ззовні. Найчастіше місцеві бюджети потребують інвестування для виконання дорожніх або житлових робіт.

6. Цінні папери можуть емітуватися під гарантії установ і організацій, які вирішують певні завдання в інтересах держави. Але в Україні досвіду залучення інвестицій такими способами поки немає.

Перед безпосереднім випуском цінних паперів та залученням місцевої позики, важливо визначити:

1. У яких територіальних ділянках ринку будуть розміщені емітовані облігації.

2. Для яких інвесторів ці цінні папери будуть призначатися в першу чергу. Як правило, це може бути населення, промислові компанії, пенсійні фонди, комерційні банківські установи та інвестиційні інститути.

3. Чи є необхідні кошти у потенційних інвесторів. Зокрема, чи є вільні капітал для інвестицій у тих же банків або підприємств для покупки облігацій.

4. Чи є вже у потенційних інвесторів такі цінні папери і цікава їм покупка.

5. Як підвищити привабливість активу для ймовірних покупців муніципальних облігацій.

В якості помічників при проведенні аналізу можна використовувати друковані матеріали, довідкову літературу, статистику, інтерв’ю, результати анкетування.

ПОДІЛИТИСЯ: