Договір позики: визначення

Договір позики – це вид угод, в яких одна з сторін-учасниць (позикодавець) проводить передачу власності на користь іншої сторони (позичальника), грошей або інших речей певних якісних ознак. Позичальники зобов’язані повернути позикодавця таку ж грошову суму, яка була отримана як сума позики, або ж інші отримані речі однакового роду і якості. Речі також повинні повертатися в кількостях, рівних з раніше отриманими від позикодавця.

Загальні відомості

Укладати договір позики можуть різні суб’єкти – фізичні та юридичні особи, в тому числі й іноземні. Особи без громадянства теж мають право брати участь в укладанні такого роду угод. Але деякі категорії компаній не можуть вступати в такі правовідносини, так як існує ряд обмежень. Наприклад, для того, щоб укласти договір позики, кредитна організація повинна отримати відповідну ліцензію, що дозволяє займатися даним видом діяльності, а мікрофінансовим організаціям слід пам’ятати про внесення до єдиного державного реєстру таких організацій.

Особливості договору

  • 1) Об’єкт такої угоди – грошові кошти (іноземна валюта також приймається, але існують суворі обмеження щодо кількості) або інші речі, які визначаються за родовими ознаками (речі, які є замінними).
  • 2) Договір грошової позики на увазі передачу фінансових коштів у власність позичальників; якщо мова йде про речовому позику – ряд замінних речей, які в більшості випадків – споживані речі (при взятті на себе позикових зобов’язань необхідно буде повернути не тільки ті самі речі, а такі ж – запасні частини, продукти харчування, паливо та інші).
  • 3) Наявність реального характеру угод: договір можна вважати укладеним тільки тоді, коли відбулася фактична передача речей або грошових коштів на користь позичальника, які виступили об’єктами зазначеної угоди. Якщо між сторонами укладено письмову угоду, згідно з яким позикодавець взяв на себе зобов’язання щодо надання певної суми грошей або певної кількості речей, сторона позичальників не зможе вимагати від займодавцев виконання цих обов’язків, адже договір не буде вважатися дійсним аж до настання моменту фактичної передачі цінностей.
  • 4) Такий договір – односторонній. Перед позичальником виникають зобов’язання прийому позикової суми в повному обсязі згідно із загальними правилами, а позикодавці мають можливість отримувати відсотки за договором позики. Виняток становят випадки, коли укладаються договори безпроцентної характеру. Розміри процентної ставки за користування фінансовими коштами тут буде обчислюватися відповідно до зі ставкою банківських відсотків, що діють за місцем проживання позикодавців в день здійснення оплати боргів. Сплата відсотків повинна проводитися кожного місяця, поки не буде повністю повернута сума позики (згідно з нормами Цивільного кодексу Російської Федерації).

Зокрема, безпроцентними прийнято вважати ті договори, які громадяни укладали на суми, що не перевищують п’ятдесятикратний мінімальний розмір заробітної плати. До уваги не братимуться доходи, отримані в результаті ведення будь-якого роду підприємницької діяльності. Всі платежі будуть обчислюватися згідно із цивільно-правовими зобов’язаннями.

Нарахування відсотків

Відсотки за договором позики можуть виражатися в декількох співвідношеннях:

Відсоткове співвідношення.
Така процентна ставка використовується абсолютною більшістю установ, які мають справу з фінансами. Даний вид нарахування відсотків дуже зручний для позикодавця, але не дуже зручний для позичальника, адже дуже часто можна укладати договір позики і, не розібравшись у всіх нюансах, не розрахувати, яка сума знадобиться для повного погашення заборгованості;

Фіксована сума.
Її нарахування відбувається одночасно з видачею позики позичальникам, і це буде повною сумою зобов’язань позичальника. Умови договору позики не будуть змінюватися. Життя позичальника істотно спрощується – немає необхідності отримувати спеціальні знання, розбиратися з економічними тонкощами – людина завжди конкретно знатиме, скільки необхідно повернути. Але такий підхід до нарахування відсотків використовують лише окремі фінансові установи, які мають соціальну орієнтацію.

Посилання на основну публікацію