Диференціальні витрати: визначення

Диференціальні витрати – це діловий термін, який описує різницю у вартості реалізації двох взаємовиключних управлінських рішень. Диференціальні витрати – важливий фактор процесу прийняття рішень в організаціях, які прагнуть удосконалити свою бізнес-модель. Це поняття тісно пов’язане з граничними витратами і може бути застосоване до постійним або змінним витратам підприємства. Значимість диференціальних витрат (як і диференціального доходу) висока – саме цей показник дозволяє керівнику робити висновки про те, наскільки ефективним виявилося його рішення.

Диференціальні витрати: особливості дослідження

Процес прийняття управлінських рішень передбачає обов’язкову наявність мінімум двох альтернатив. Потенційні витрати і вигоди при реалізації кожного з варіантів повинні бути визначені і зрівняні – на основі зіставлення виноситься рішення керівника. Диференціальні витрати при зіставленні альтернатив можуть бути позитивними або негативними, але сам по собі цей показник не дасть менеджеру інформації – керівник повинен аналізувати його разом з диференціальним доходом.

Розглянемо такий приклад: компанія вирішила реорганізувати внутрішню систему маркетингу, відійшовши від радіореклами та зробивши акцент на ТБ-рекламу. Через збільшення витрат тижневий бюджет на рекламу буде збільшений на 100 доларів США – це і будуть диференціальні витрати. Якщо компанія стане отримувати на 110 доларів США більше в тиждень (це диференційний дохід), можна визнати, що управлінське рішення про реорганізацію системи маркетингу виявилося ефективним.

Якими бувають диференційні витрати?

Є два види витрат, які відносяться до диференціальних:

Альтернативні витрати (Opportunity cost) – це вигода, яку керівник упустив внаслідок того, що прийняв помилкове управлінське рішення. Величина упущеної вигоди визначається різницею між доходами, які дали найкраща з альтернатив і варіант, відданий перевагу керівником. Цей термін був введений австрійським вченим Ф. фон Візер в 1914 році.
Безповоротні витрати (Sunk cost) – це витрати, які підприємець поніс в минулому і які в майбутньому вже не окупляться. Такі витрати не повинні враховуватися в процесі прийняття управлінських рішень, тому що не мають ніякого відношення до справжніх альтернатив.

Посилання на основну публікацію