Головною метою державного регулювання цін є підтримка рівноваги в економіці, а так само забезпечення громадського виробництва. З огляду на те, що цілі можуть змінюватися через характер економічного розвитку в країні, вони можуть бути представлені у вигляді:
- Забезпечення збалансованості суспільного виробництва і його ефективності;
- Стимуляція росту виробничої діяльності;
- Забезпечення повної зайнятості населення;
- Оптимальний розподіл доходів;
- Стабілізація цін, ліквідація найменших проявів інфляції;
- Збереження екологічного середовища і т.д.
Держава може ставити різні цілі, але для їх реалізації необхідно мати у своєму розпорядженні різними ресурсами, які б гарантували досягнення мети. Такими ресурсами можуть бути:
- Державний бюджет;
- Державна власність;
- Інформаційні дані;
- Зовнішньоекономічна торгівля;
- Законодавча база;
- Силові структури.
Держава впливає на ціни проводячи їх регулювання, в результаті якого існують як позитивні так і негативні моменти.
Регулювання цін являє собою фіксацію державою верхньої межі ціни, вище якого, при будь-якому попиті на ринку, піднімати ціни не можна.
Вплив держави на ціни буває двох видів, як вже було сказано раніше: пряме і непряме.
Формами прямого втручання держави називають:
- 1. Загальна заморожування цін – ці заходи застосовуються при високому рівні інфляції в країні.
- 2. Фіксація цін і тарифів – такі фіксовані ціни затверджуються і контролюються органами влади. У разі введення фіксованих цін підприємства не мають права перевищувати встановлений рівень.
- 3. Встановлення граничних цін або коефіцієнтів, тобто встановлення граничних цін, вище або нижче яких не можна змінювати ціну.
- 4. Встановлення граничного нормативу рентабельності – в даному випадку в ціну враховують прибуток з розміром цього нормативу рентабельності.
- 5. Встановлення фіксованих або граничних розмірів постачальницько-збутових і торговельних надбавок, націнок, знижок – такі заходи проводяться на певній території і регулюється органами місцевої влади.
- 6. Граничний рівень котирувальних цін – застосовується якщо існує біржова торгівля. Встановлюється на товари державного сектора економіки.
- 7. Декларування цін – встановлюється на окремі види продукції. У разі застосування цього методу, необхідно надавати декларацію в органи ціноутворення від суб’єктів, які випускають і реалізують такі товари.
- 8. Встановлення рекомендаційних цін – проводиться для найбільш важливих видів продукції, і якщо ціна буде перевищувати рівень рекомендованої то можуть бути застосовані заходи, наприклад підвищення оподаткування і т.д.
Формами непрямого регулювання цін будуть:
- 1) Розвиток здорової конкуренції в країні;
- 2) Ефективне використання тарифів, мит;
- 3) Розробка програм державою для розвитку виробництва товарів і послуг, що надаються населенню;
- 4) Залучення державою іноземних інвестицій в країну.