Державний вплив на ціни

Головною метою державного регулювання цін є підтримка рівноваги в економіці, а так само забезпечення громадського виробництва. З огляду на те, що цілі можуть змінюватися через характер економічного розвитку в країні, вони можуть бути представлені у вигляді:

  • Забезпечення збалансованості суспільного виробництва і його ефективності;
  • Стимуляція росту виробничої діяльності;
  • Забезпечення повної зайнятості населення;
  • Оптимальний розподіл доходів;
  • Стабілізація цін, ліквідація найменших проявів інфляції;
  • Збереження екологічного середовища і т.д.

Держава може ставити різні цілі, але для їх реалізації необхідно мати у своєму розпорядженні різними ресурсами, які б гарантували досягнення мети. Такими ресурсами можуть бути:

  • Державний бюджет;
  • Державна власність;
  • Інформаційні дані;
  • Зовнішньоекономічна торгівля;
  • Законодавча база;
  • Силові структури.

Держава впливає на ціни проводячи їх регулювання, в результаті якого існують як позитивні так і негативні моменти.

Регулювання цін являє собою фіксацію державою верхньої межі ціни, вище якого, при будь-якому попиті на ринку, піднімати ціни не можна.

Вплив держави на ціни буває двох видів, як вже було сказано раніше: пряме і непряме.

Формами прямого втручання держави називають:

  • 1. Загальна заморожування цін – ці заходи застосовуються при високому рівні інфляції в країні.
  • 2. Фіксація цін і тарифів – такі фіксовані ціни затверджуються і контролюються органами влади. У разі введення фіксованих цін підприємства не мають права перевищувати встановлений рівень.
  • 3. Встановлення граничних цін або коефіцієнтів, тобто встановлення граничних цін, вище або нижче яких не можна змінювати ціну.
  • 4. Встановлення граничного нормативу рентабельності – в даному випадку в ціну враховують прибуток з розміром цього нормативу рентабельності.
  • 5. Встановлення фіксованих або граничних розмірів постачальницько-збутових і торговельних надбавок, націнок, знижок – такі заходи проводяться на певній території і регулюється органами місцевої влади.
  • 6. Граничний рівень котирувальних цін – застосовується якщо існує біржова торгівля. Встановлюється на товари державного сектора економіки.
  • 7. Декларування цін – встановлюється на окремі види продукції. У разі застосування цього методу, необхідно надавати декларацію в органи ціноутворення від суб’єктів, які випускають і реалізують такі товари.
  • 8. Встановлення рекомендаційних цін – проводиться для найбільш важливих видів продукції, і якщо ціна буде перевищувати рівень рекомендованої то можуть бути застосовані заходи, наприклад підвищення оподаткування і т.д.

Формами непрямого регулювання цін будуть:

  • 1) Розвиток здорової конкуренції в країні;
  • 2) Ефективне використання тарифів, мит;
  • 3) Розробка програм державою для розвитку виробництва товарів і послуг, що надаються населенню;
  • 4) Залучення державою іноземних інвестицій в країну.
Посилання на основну публікацію