Бухгалтерський облік

Визначення терміна “бухгалтерський облік”

Бухгалтерський облік – це упорядкована система збору, реєстрації та узагальнення інформації в грошовому вираженні про майно, зобов’язання організації і їхньому русі шляхом суцільного, безперервного і документального обліку всіх господарських операцій.

Бухгалтерський облік відповідно до закону про бухгалтерський облік може вестися: головним бухгалтером, прийнятим на підприємство за трудовим договором, генеральним директором при відсутності бухгалтера, бухгалтером, не є головним, або сторонньою організацією (бухгалтерський супровід).

Об’єкти бухгалтерського обліку

Об’єктами бухгалтерського обліку є майно організації, їх зобов’язання і господарські операції, здійснювані організаціями в процесі їх діяльності.

Основні завдання бухгалтерського обліку

Основним завданням бухгалтерського обліку є формування повної і достовірної інформації (бухгалтерської звітності) про діяльність організації та її майновий стан, необхідної внутрішнім користувачам бухгалтерської отчетності- керівникам, засновникам, учасникам і власникам майна організації, а також зовнішнім – інвесторам, кредиторам і іншим користувачам бухгалтерської звітності , на підставі якої стає можливим:

запобігання негативних результатів господарської діяльності організації;

виявлення внутрішньогосподарських резервів забезпечення фінансової стійкості організації;

контроль дотримання законодавства при здійсненні організацією господарських операцій;

контроль доцільності господарських операцій;

контроль наявності та руху майна і зобов’язань;

контроль використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;

контроль відповідності діяльності затвердженим нормам, нормативам і кошторисам.

Основні елементи методу бухгалтерського обліку

Завдання бухгалтерського обліку вирішуються за допомогою використання різних способів і прийомів, сукупність яких називається методом бухгалтерського обліку, який включає в себе наступні основні елементи:

– Документування – письмове свідоцтво про досконалої господарської операції, додає юридичну силу даними бухгалтерського обліку;

– Оцінка – спосіб вираження грошових коштів і їх джерел у грошовому вимірі;

бухгалтерські рахунки спосіб угруповання поточного відображення майна, зобов’язань і операцій;

– Подвійний запис – взаємопов’язане відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, коли кожна операція одночасно записується по дебету одного рахунку і кредиту іншого рахунку на однакову суму;

– Інвентаризація – перевірка наявності значиться на балансі організації майна, що проводиться шляхом підрахунку, опису, зважування, взаємної звірки, оцінки виявлених коштів, і порівнянні отриманих даних з даними бухгалтерського обліку;

– Калькулювання – обчислення собівартості одиниці продукції, робіт, послуг в грошовому вираженні, тобто розрахунок собівартості;

– Бухгалтерський баланс – є джерелом інформації і являє собою спосіб економічного угруповання майна організації по складу, розміщення та джерел формування, виражений в грошовій оцінці і складений на певну дату;

– Бухгалтерська звітність – сукупність показників обліку, відображених у формі певних таблиць і характеризують рух майна, зобов’язань і фінансове становище організацій за звітний період.

Основні принципи бухгалтерського обліку

Основними принципами бухгалтерського обліку можна вважати такі принципи:

Принцип автономності – будь-яка організація існує як самостійна юридична особа. У бухгалтерському обліку відображається тільки те майно, яке визнано власністю даної конкретної організації або підприємства.

Принцип подвійного запису – все господарські операції відображаються одночасно по дебету одного бухгалтерського рахунку і кредиту іншого рахунку на однакову суму.

Принцип діючої організації організація функціонує і планує зберігати свої позиції на економічному ринку в майбутньому, в зазначені терміни і в установленому порядку погашаючи зобов’язання перед своїми партнерами.

Принцип об’єктивності полягає в тому, що всі господарські операції повинні знаходити відображення в бухгалтерському обліку, бути зареєстрованими на протязі всіх етапів обліку, підтверджуватися виправдувальними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Принцип обачності передбачає певну ступінь обережності в процесі формування суджень, необхідних при розрахунках, вироблених в умовах невизначеності, що дозволяє уникнути завищення активів або доходів, і заниження зобов’язань, або витрат. Дотримання принципу обачності запобігає виникненню прихованих резервів і надмірних запасів, свідоме заниження активів або доходів, або навмисне завищення зобов’язання, або витрат.

Принцип нарахувань – всі операції записуються в міру їх виникнення, а не в момент оплати, і відносяться до того звітного періоду, коли була здійснена операція. Цей принцип умовно можна розділити на:

принцип реєстрації доходу (виручки) – дохід відображається в тому періоді, коли він отриманий, а не коли проведена оплата;

принцип відповідності – доходи звітного періоду повинні бути співвіднесені з витратами, завдяки яким ці доходи були отримані.

Принцип періодичності регулярне складання бухгалтерського балансу і звітності за наступні періоди: рік, півріччя, квартал, місяць. Цей принцип забезпечує порівнянність звітних даних, дозволяє після закінчення певних періодів часу обчислити фінансові результати.

Принцип конфіденційності. Зміст внутрішньої облікової інформації – комерційна таємниця організації, за розголошення і нанесення шкоди її інтересам передбачена встановлена законодавством відповідальність.

Принцип грошового виміру – одиницею кількісного грошового виміру фактів господарської діяльності виступає валюта країни.

Посилання на основну публікацію