Визначення терміна “бухгалтерський облік”
Бухгалтерський облік – це упорядкована система збору, реєстрації та узагальнення інформації в грошовому вираженні про майно, зобов’язання організації і їхньому русі шляхом суцільного, безперервного і документального обліку всіх господарських операцій.
Бухгалтерський облік відповідно до закону про бухгалтерський облік може вестися: головним бухгалтером, прийнятим на підприємство за трудовим договором, генеральним директором при відсутності бухгалтера, бухгалтером, не є головним, або сторонньою організацією (бухгалтерський супровід).
Об’єкти бухгалтерського обліку
Об’єктами бухгалтерського обліку є майно організації, їх зобов’язання і господарські операції, здійснювані організаціями в процесі їх діяльності.
Основні завдання бухгалтерського обліку
Основним завданням бухгалтерського обліку є формування повної і достовірної інформації (бухгалтерської звітності) про діяльність організації та її майновий стан, необхідної внутрішнім користувачам бухгалтерської отчетності- керівникам, засновникам, учасникам і власникам майна організації, а також зовнішнім – інвесторам, кредиторам і іншим користувачам бухгалтерської звітності , на підставі якої стає можливим:
запобігання негативних результатів господарської діяльності організації;
виявлення внутрішньогосподарських резервів забезпечення фінансової стійкості організації;
контроль дотримання законодавства при здійсненні організацією господарських операцій;
контроль доцільності господарських операцій;
контроль наявності та руху майна і зобов’язань;
контроль використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;
контроль відповідності діяльності затвердженим нормам, нормативам і кошторисам.
Основні елементи методу бухгалтерського обліку
Завдання бухгалтерського обліку вирішуються за допомогою використання різних способів і прийомів, сукупність яких називається методом бухгалтерського обліку, який включає в себе наступні основні елементи:
– Документування – письмове свідоцтво про досконалої господарської операції, додає юридичну силу даними бухгалтерського обліку;
– Оцінка – спосіб вираження грошових коштів і їх джерел у грошовому вимірі;
бухгалтерські рахунки спосіб угруповання поточного відображення майна, зобов’язань і операцій;
– Подвійний запис – взаємопов’язане відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, коли кожна операція одночасно записується по дебету одного рахунку і кредиту іншого рахунку на однакову суму;
– Інвентаризація – перевірка наявності значиться на балансі організації майна, що проводиться шляхом підрахунку, опису, зважування, взаємної звірки, оцінки виявлених коштів, і порівнянні отриманих даних з даними бухгалтерського обліку;
– Калькулювання – обчислення собівартості одиниці продукції, робіт, послуг в грошовому вираженні, тобто розрахунок собівартості;
– Бухгалтерський баланс – є джерелом інформації і являє собою спосіб економічного угруповання майна організації по складу, розміщення та джерел формування, виражений в грошовій оцінці і складений на певну дату;
– Бухгалтерська звітність – сукупність показників обліку, відображених у формі певних таблиць і характеризують рух майна, зобов’язань і фінансове становище організацій за звітний період.
Основні принципи бухгалтерського обліку
Основними принципами бухгалтерського обліку можна вважати такі принципи:
Принцип автономності – будь-яка організація існує як самостійна юридична особа. У бухгалтерському обліку відображається тільки те майно, яке визнано власністю даної конкретної організації або підприємства.
Принцип подвійного запису – все господарські операції відображаються одночасно по дебету одного бухгалтерського рахунку і кредиту іншого рахунку на однакову суму.
Принцип діючої організації організація функціонує і планує зберігати свої позиції на економічному ринку в майбутньому, в зазначені терміни і в установленому порядку погашаючи зобов’язання перед своїми партнерами.
Принцип об’єктивності полягає в тому, що всі господарські операції повинні знаходити відображення в бухгалтерському обліку, бути зареєстрованими на протязі всіх етапів обліку, підтверджуватися виправдувальними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.
Принцип обачності передбачає певну ступінь обережності в процесі формування суджень, необхідних при розрахунках, вироблених в умовах невизначеності, що дозволяє уникнути завищення активів або доходів, і заниження зобов’язань, або витрат. Дотримання принципу обачності запобігає виникненню прихованих резервів і надмірних запасів, свідоме заниження активів або доходів, або навмисне завищення зобов’язання, або витрат.
Принцип нарахувань – всі операції записуються в міру їх виникнення, а не в момент оплати, і відносяться до того звітного періоду, коли була здійснена операція. Цей принцип умовно можна розділити на:
принцип реєстрації доходу (виручки) – дохід відображається в тому періоді, коли він отриманий, а не коли проведена оплата;
принцип відповідності – доходи звітного періоду повинні бути співвіднесені з витратами, завдяки яким ці доходи були отримані.
Принцип періодичності регулярне складання бухгалтерського балансу і звітності за наступні періоди: рік, півріччя, квартал, місяць. Цей принцип забезпечує порівнянність звітних даних, дозволяє після закінчення певних періодів часу обчислити фінансові результати.
Принцип конфіденційності. Зміст внутрішньої облікової інформації – комерційна таємниця організації, за розголошення і нанесення шкоди її інтересам передбачена встановлена законодавством відповідальність.
Принцип грошового виміру – одиницею кількісного грошового виміру фактів господарської діяльності виступає валюта країни.