Платон «Закони» – короткий зміст

Ідеї ​​трактату «Держава» багато в чому несхожі на ті, яке Платон викладає в іншому своїй праці, «Закони». У трактаті «Держава» суспільне життя безумовно підпорядкована ідеї; книгу «Закони» можна вважати спробою описати держава, настільки близьке до нездійсненної ідеалу, наскільки людські слабкості та фактичні умови побуту допускають наближення до недосяжної досконалості. Мабуть, Платон хотів показати в цьому трактаті, які поліпшення державного устрою можливі і при збереженні існуючих звичаїв, без надання панування філософам.

 

У «Законах» Платон відкидає всі ті риси ідеалу, зображеного ним у трактаті «Держава», чиє здійснення неможливе по нездоланності перешкод, протиставлюваних дійсністю. Ті привілеї, які давалися вищим станам в «Державі», зменшено в «Законах». У «Законах» Платон радить давати всім громадянам однакове виховання; але ремеслами повинні потім займатися виключно метеки і отпущенники, землеробством – раби. Повноправним громадянам не слід принижуватися до цих робіт. Замість проповідуваної Платоном в «Державі» спільності дружин і майн, трактат «Закони» вимагає тільки того, щоб влаштовані були громадські трапези, щоб у них брали участь усі люди, що користуються громадянськими правами, і чоловіки, і жінки; щоб шлюб був поставлений під контроль уряду; щоб був визначений максимальний розмір рухомого майна, яке може належати одній особі; щоб по можливості підтримувалося зрівняльний розподіл землі між громадянами.

Головною з чеснот трактат «Закони», на відміну від колишніх міркувань Платона про людську душу, вважає стриманість. Перше місце після неї займає «мудрість», практична розсудливість; «Мужність» поставлено лише на другому плані. Про «ідеї» майже зовсім не згадується. У змісті «Законів» Платон виводить теорію державного устрою з релігійних, математичних, політичних міркувань, а філософсько-ідеологічні принципи тут відкладені убік. Вони замінюються міркуваннями про нужді в хороших законах, які охопили б усі сторони життя; про корисність таких законів Платон говорить дуже сильно. Зовсім ні мови про особливому стані філософів, підготованих науковим вихованням до управління державою. Правителі не вони. Згідно з «Законами» управління державою має належати порадою, складеним із громадян, найбільш гідних того за своїми знаннями і хорошим якостям. Цей урядовий рада завідує вихованням; всі діти громадян, не тільки сини, а й дочки, повинні вчитися музиці і гімнастиці. На противагу тим радам, які даються Платоном в «Державі», «Закони» не вважають за потрібне виганяти драматичну поезію з товариства – вона, навпаки, повинна служити одним із засобів поширення освіченості. Комедія повинна показати, що порок гнусу та що має віддалятися від нього; сценічними героями в ній повинні бути тільки метеки і раби. Трагедія повинна зображати прекрасне, якому варто наслідувати. Але і в «Законах» Платон наполягає на тому, щоб театр стояв під наглядом уряду.

Посилання на основну публікацію