Ідеальна держава за Арістотелем

Аристотель подібно Платону займався вирішенням питання про безумовно хорошому устрій держави, про те, які установи повинні вважатися найкращими самі по собі, незалежно від можливості або неможливості здійснити ідеал за даних обставин. Але до нас дійшло лише вступ до того відділу «Політики», в якому він викладав свої поняття про ідеал державного устрою. Ймовірно, Аристотель не довів до кінця цю свою роботу. У вступі до неї він говорить про те, яка величина держави і яке число населення представляються найбільш згідним з умовами найкращого державного устрою, і про те, яке виховання повинні отримувати громадяни. Уривок цей важливий, як доказ того, що Аристотель не зміг стати на точку зору більш високу, ніж звичні грецькі поняття. Держава, згідно з поглядами автора «Політики», – місто і міська область. Величина області і число населення повинні бути такі, щоб усі державні потреби могли бути задоволені; але цей розмір держави дуже невеликий: він повинен бути такий, щоб всі громадяни могли знати один одного і бути відомі правителям. Все життя громадянина повинна перебувати під контролем уряду, – це звичне для стародавніх греків погляд залишається і у Аристотеля. Він викладає правила, які потрібно дотримуватися для того, щоб громадяни мали здорових і не через міру численних дітей. Далі в «Політиці» слідують правила про виховання дітей громадян, про те, що вони повинні, вчитися музиці і гімнастиці, про те, що громадяни повинні прикладом і настановами привчати хлопчиків та юнаків до доброї моральності, до цивільних чеснот. Моральність громадян повинна перебувати під урядової опіки.

 

«Політика» Аристотеля дійшла до нас не повністю; але і в цьому своєму вигляді вона – праця дуже важливий і по ясності викладу і по глибокодумності. Представляючи порівняльний аналіз грецьких державних установ, «Політика» містить в собі багату систематичне зібрання чудових, витягнутих з досвіду думок про державного і суспільного життя.

Посилання на основну публікацію